Сфінкс

Сфінкс (грец. Σφίγξ) — страховисько, зображуване в давньоєгипетському мистецтві в образі лева з головою іншої тварини чи людини. У давньогрецькій міфології та мистецтві Сфінкс  — крилате чудовисько з тулубом лева та жіночим обличчям, породження Тифона та Єхидни, відоме своїми загадками. Знову сфінкси з'явилися в європейському мистецтві з епохи Відродження як символ таємниці.

Сфінкс
Батько Тифон або Ортр
Мати Єхидна або Химера
Брати, сестри Лернейська гідра
Великий Сфінкс Гізи, Єгипет

Сфінкси в давньоєгипетській культурі

Статуї сфінксів у Давньому Єгипті зображували царів у образі істот з тілом лева і головою сокола (грецькою — ієракосфінкси) чи барана (кріосфінкси). Пізніше з'явилися сфінкси з людськими обличчями (андросфінкси), де тіло лева символізувало силу правителя[1]. Давньоєгипетською їхня назва звучала як «шесеп анх» (живий образ). Також у вигляді сфінкса зображалися боги Ра і Гор. Тоді зображення відповідно мали назву «Шесеп анх Атум» (Живе втілення Атума-Ра) і «Хор-ем-ахет» (Гор, що сяє на обрії)[2].

Скульптура Великого Сфінкса описувалася в легендах як особлива істота, яка явилася Тутмосу IV уві сні з обіцянкою зробити його фараоном, якщо Тутмос викопає скульптуру з пісків[3].

Сфінкс в давньогрецькій культурі

Образ істоти
Грецький сфінкс, Національний археологічний музей Афін

За міфом про Едіпа, чудовисько Сфінкс (або Сфінга, оскільки воно було жіночого роду), народжене від Тифона і Єхидни (або Химери й Ортра), було наслане богинею Герою на місто Фіви як покарання за те, що фіванський володар Лаій спокусив юного Хрісіппа. Сфінга мала тулуб, лапи і хвіст лева, голову жінки і крила птаха. Вона сиділа на скелі біля міста і задавала перехожим нерозв'язану загадку, не отримавши відповіді — пожирала їх. Фіванський цар Креонт пообіцяв тому, хто позбавить місто від Сфінги, віддати царство і руку власної сестри Іокасти. Загадку Сфінги «Хто вранці ходить на чотирьох ногах, опівдні на двох, увечері на трьох?» розгадав Едіп. Його відповідь була: «Людина в дитинстві, зрілості та старості». Після цього чудовисько кинулося зі скелі в море і загинуло.

В сатиричній драмі Есхіла «Сфінкс» це чудовисько саме було перехитроване людиною, Сіленом, який запитав що він тримає в руці за спиною, живе чи мертве. В його руці була пташка, яку він міг як лишити живою, так і розчавити. Таким чином Сфінкс не могла дати правильної відповіді[4].

Ім'я Сфінкс походить від дієслова «стискати», «душити» (грец. σφίγγω). Образ чудовиська виник під впливом образу крилатої діви-левиці в народів Малої Азії[5]. У переносному значенні Сфінкс — загадкова людина.

Загадка Сфінкса

В різних джерелах загадка Сфінкса звучала по-різному. За Аполлодором: «Яка істота, маючи один і той же голос, стає по черзі чотириногою, двоногою і триногою?» За Діодором: «Що те саме є двоногим, триногим і чотириногим?». Найвідоміший варіант Софокла: «Хто вранці ходить на чотирьох ногах, опівдні на двох, увечері на трьох?»[6]

Див. також

Література
  • Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок

Посилання

Примітки
  1. Мюррей, Маргарет (2009). Величие Древнего Египта. Загадки древнего Египта. Центрполиграф. ISBN 978-5-9524-4482-9.
  2. Згурская, Мария (2009). Загадки истории. Древний Египет. Загадки истории. Фолио. с. 87–137. ISBN 978-966-03-4622-2.
  3. Краснова, О.Б. (2002). Энциклопедия искусства Древнего мира. ОЛМА Медиа Групп. с. 113–115.
  4. Баешко, Л. С.; Гордиенко, А. Н. (2007). У Перзашкевич, О. В. Энциклопедия символов. Москва: Эксмо. с. 140–141.
  5. Мифы народов мира. Энциклопедия. (В 2 томах). Гл. ред. С.А. Токарев. Т. II. Москва: «Советская энциклопедия». 1982. с. 479—480.
  6. Славутин, Владимир Пимонов, Евгений (1 січня 2011). Загадка мифа об Эдипе. Вестник Европы (31). Процитовано 19 листопада 2015.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.