Сядь за кермо моєї машини

Літературною основою сценарію стало оповідання Харукі Муракамі зі збірки «Чоловіки без жінок»[1][2]. Головний герой — театральний режисер, якого запрошують поставити п'єсу Чехова «Дядя Ваня» на театральному фестивалі у Хіросімі. Між ним і його водієм, мовчазною дівчиною у кепці, виникають щирі, довірчі стосунки[3].

• Хідетосі Нісідзіма

Фільм був уперше показаний на кінофестивалі у Каннах у липні 2021 року в рамках основної програми.

Фільм став переможцем голосування журі Screen International. За словами Лізи Ніссельсон зі Screen Daily, «Сядь за кермо моєї машини» — картина «явно не для широкої публіки», яка, втім, відрізняється привабливими персонажами, добре опрацьованим сюжетом і якісною музикою. Стівен Далтон із The Hollywood Reporter відзначив дуже повільний темп розвитку сюжету та великоваговість картини, які частково врівноважуються поетичністю сюжету та добротністю режисури[4].

Згідно з агрегатором Rotten Tomatoes, 98 % відгуків критиків на фільм були позитивними (зі 104 рецензій)[5]. Згідно з агрегатором Metacritic, фільм отримав від критиків середню оцінку 9 з 10 (на основі 35 рецензій)[6]. Кілька десятків видань включили його до своїх списків кращих фільмів року[7], а Los Angeles Times[8], The New York Times[9] та The Wall Street Journal[10] назвали його найкращим фільмом року. За включеннями до списків кращих за рік фільм поступився тільки картині «Влада пса»[11].

• 2021 — Канський кінофестиваль:
  • Найкращий сценарій (Рюсуке Хамагуті);
  • Приз ФІПРЕСІ;
  • Приз екуменічного (християнського) журі.
• 2021 — Призи Національного товариства кінокритиків США:
  • Кращий фільм;
  • Найкращий режисер (Рюсуке Хамагуті);
  • Найкращий сценарій (Рюсуке Хамагуті);
  • Найкращий актор (Хідетосі Нісідзіма)[12].
• 2022 — Премія «Золотий глобус» — Найкращий фільм іноземною мовою[13].