Сєверцов Олексій Миколайович

Сє́верцов Олексі́й Микола́йович (* 11 (23) вересня 1866(18660923), Москва, Російська імперія — †19 грудня 1936, Москва, РРФСР, СРСР) — російський і радянський зоолог, еволюційний біолог, ембріолог, професор порівняльної анатомії Тартуського (з 1899), Київського (1902—1911) та Московського університетів; дійсний член АН СРСР (з 1920) та АН УРСР (з 1925).

Сєверцов Олексій Миколайович
Северцов, Алексей Николаевич
Сєверцов Олексій Миколайович
Сєверцов Олексій Миколайович
Народився 11 (23) вересня 1866
Москва, Російська імперія[1]
Помер 19 грудня 1936(1936-12-19)[1] (70 років)
Москва, РСФРР, СРСР[1]
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна Російська імперія СРСР
Національність Росіянин
Діяльність палеонтолог, зоолог, викладач університету
Alma mater фізико-математичний факультет Московського університетуd
Галузь Еволюційна біологія
Заклад Тартуський університет, Інститут проблем екології і еволюції імені О. М. Сєверцова РАН, КНУ імені Тараса Шевченка і Московський державний університет імені М. В. Ломоносова
Звання Доктор біологічних наук
Ступінь Професор
Вчителі Мензбір Михайло Олександрович
Аспіранти, докторанти Шмальгаузен Іван Іванович, Boris Matveyevd і Воскобойников Михайло Михайлович
Членство Палеонтологічне товариство, НАН України, Російська академія наук і Академія наук СРСР
Відомий завдяки: Еволюційна морфологія та екологія тварин
Батько Сєверцов Микола Олексійович
Діти Сєверцов Сергій Олексійовичd
Нагороди

Karl Ernst von Baer medald (1919)


 Сєверцов Олексій Миколайович у Вікісховищі

Дідусь еволюційного біолога Олексія Сергійовича Сєверцова.

Життєпис

Закінчив Московський університет (1890). Учень М. О. Мензбіра. З 1899 професор Юр'ївського університету, з 1902 Київського університету, в 19111930 — Московського університету. У 1930 з ініціативи та за участю Сєверцова в системі АН СРСР була організована лабораторія еволюційної морфології, перетворена в 1935 на інститут еволюційної морфології і палеозоології (нині Інститут проблем екології і еволюції імені А. М. Сєверцова РАН). Основні праці з метамерії голови (1891 — 1901) і походження парних кінцівок хребетних тварин (1900, 1908, 1926), а також дослідження з еволюції нижчих хребетних (19161927) отримали світове визнання. У філогенетичних роботах прагнув зіставити дані порівняльно-анатомічних і ембріологічних досліджень з палеонтологічними фактами; підкреслював необхідність вивчати при з'ясуванні філогенезу будову, розвиток та функціональне значення всіх систем органів. Висунув теорію походження п'ятипалої кінцівки з 7 — 10-променевої кінцівки предків, що сталася, у свою чергу, від багатопроменевого плавця стародавніх рибоподібних форм.

Сєверцов — засновник еволюційної морфології тварин. Їм з'ясовані шляхи та напрямки біологічного та морфо-фізіологічного прогресу і регресу, створено вчення про типи (модусу) філогенетичних змін органів та функцій і філогенетичних кореляціях (координаціях). Сєверцов встановив основні напрямки, якими досягається біологічний прогрес. Це ароморфоз — підвищення інтенсивності життєдіяльності організму, ідіоадаптація (окреме пристосування до умов існування). Центральне місце в теоретичному доробку Сєверцова займає проблема взаємовідношення індивідуального і історичного розвитку (див. біогенетичний закон). Розробив теорію філембріогенезу, згідно з якою еволюція здійснюється шляхом зміни ходу онтогенезу. Закономірності еволюції, з'ясовані Сєверцовим, узагальнені ним у монографії «Морфологічні закономірності еволюції» (нім. вид. 1931, укр. вид., розширене і доповнене, 1939). Сєверцов — творець радянської школи морфологів-еволюціоністів. Олексій Миколайович створив наукові школи — київську і московську. У 1969 засновано премію імені О. М. Сєверцова.

Джерела

Велика радянська енциклопедія

Література

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
  • Матвеев Б. С. и Дружинин А. Н. Жизнь и творчество А. Н. Северцова // Памяти академика А. Н. Северцова. — М.—Л., 1939. — Т. 1.
  • Северцова Л. Б. Алексей Николаевич Северцов. Биографический очерк. — М.—Л., 1946.
  • Алексей Николаевич Северцов. Библиография / Сост. А. А. Махотин и Д. Л. Марголина. — М.—Л., 1951.
  • Яблоков А. В. Выдающийся отечественный эволюционист. (К 100-летию со дня рождения А. Н. Северцова)// Журн. эволюц. биохимии и физиологии. — 1966. — Т. 2, № 6.
  • Воробьева Э. И., Феоктистова Н. Ю. Академик А. Н. Северцов и современность // Журн. рбщ. биологии. — 2008. — Том 69, № 2, Март-Апрель. — С. 84-93.

Примітки

  1. Северцов Алексей Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.