Сєдов Валентин Васильович
| Сєдов Валентин Васильович | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Седов Валентин Васильевич | |||||
| Народився |
21 листопада 1924 Ногінськ | ||||
| Помер |
4 жовтня 2004 (79 років) Москва | ||||
| Поховання | Троєкуровське кладовище | ||||
| Країна |
 СРСР Росія | ||||
| Національність | росіянин | ||||
| Діяльність | історик | ||||
| Alma mater | істфак МДУ | ||||
| Галузь | археологія | ||||
| Заклад | Інститут археології РАН | ||||
| Звання | академік РАН | ||||
| Ступінь | доктор історичних наук | ||||
| Науковий керівник | Арциховський А. В. | ||||
| Відомі учні |
Зав'ялов В. І., Артем'єв О. Р. | ||||
| Членство | Російська академія наук і Академія наук СРСР | ||||
| Нагороди |
| ||||
Валентин Васильович Сєдов (рос. Седов Валентин Васильевич, 21 листопада 1924, м. Ногінськ — †4 жовтня 2004, м. Москва) — радянський та російський археолог-славіст, завідувач відділом польових досліджень Інституту археології РАН, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент РАН (з 1997 р.), дійсний член РАН (з 2003 р.) і академік АН Латвії (з 1994 р.).
Біографія
Народився 21 листопада 1924 р. у м. Богородську (з 1930 р. — Ногінськ) Московської губернії в сім'ї робітників. Його батько Василь Васильович Сєдов і мати Ганна Хомівна працювали на Істомкінській текстильній фабриці[1].
Після завершення навчання у школи в 1941 р. вступив на навчання до Московського авіаційного інституту. У зв'язку з початком Німецько-радянської війни влітку 1942 р. був зарахований до Гомельского військово-піхотного училища, а в листопаді потрапив на фронт[1]. Був командиром стрілецького і кулеметного відділень на Сталінградському, Південному, Степовому, 1-му Українському, 1-му Білоруському і Прибалтійському фронтах, брав участь у боях з Японією. За бойові заслуги був нагороджений орденом Червоної Зірки[2] й медаллю «За бойові заслуги»[1].
Історією зацікавився в кінці 1945 року у м. Харбіні, коли йому вдалося ознайомитися із книгами з бібліотек російських емігрантів, багато з яких не були доступні в СРСР.
Після демобілізації вступив на історичний факультет на навчання до МДУ. Закінчивши навчання на кафедрі археології в 1951 р., був прийнятий на аспірантуру Інституту археології (у ті часи — «Інститут історії матеріальної культури»)[3]. У 1984 р. став лауреатом державної премії СРСР. У 1998 р . був лауреатом державної премії Росії та лауреатом ruДемидівської премії.
Помер 4 жовтня 2004 р., похований на Троєкуровському кладовищі у м. Москва[4].
Праці
Монографії
- Сельские поселения Смоленской земли VIII—XV вв. М., 1960. (рос.)
- Славяне Верхнего Поднепровья и Подвинья. М., 1970. (рос.)
- Новгородские сопки. М., 1970. (рос.)
- Длинные курганы кривичей. М., 1974. (рос.)
- Происхождение и ранняя история славян. М., 1979. (рос.)
- Археология СССР: Восточные славяне в VI—XIII вв. М., 1982. (рос.)
- Очерки по археологии славян. М., 1992. (рос.)
- Славяне в древности. М., 1994. (рос.)
- Славяне в раннем Средневековье. М., 1995. (рос.)
- Древнерусская народность. Историко-археологическое исследование. М., 1999. (рос.)
- У истоков восточнославянской государственности. М., 1999. (рос.)
- Славяне: Историко-археологическое исследование. М., 2002. (рос.)
- Изборск в раннем Средневековье. М.: Наука, 2007. (рос.)
Статті
- Древнерусское языческое святилище в Перыни. // Краткие сообщения Института истории материальной культуры, вып. 50. 1953. С. 92-103. (рос.)
- Некоторые ареалы архаических славянских гидронимов и археология // Перспективы развития славянской ономастики. М.: Наука, 1980. С. 141—147. (рос.)
- Об этнической принадлежности псковских длинных курганов//Краткие сообщения Института археологии. Средневековые древности. М.: Наука, вып166. 1981. С.5-11 (рос.)
- Начало городов на Руси // Древнерусское государство и славяне: Материалы симпозиума, посвященные 1500-летию Киева. Мн.: Наука и техника, 1983. С. 51-54. (рос.)
- Анты // Этносоциальная и политическая структура раннефеодальных славянских государств и народностей. М.: Наука, 1987. С. 16-22. (рос.)
- Восточнославянская этноязыковая общность // Вопросы языкознания. № 4. 1994. С. 3-16. (рос.)
- Русский каганат IX века // Отечественная история[недоступне посилання з липня 2019]. М., № 4. 1998. С. 3-14. (рос.)
- Этногенез ранних славян // Вестник РАН. Т. 73, № 7. 2003. С. 594—605. (рос.)
- Север Восточно-Европейской равнины в период переселения народов и в Раннем Средневековье (Предыстория северновеликорусов) // Краткие сообщения Института археологии РАН. М.: Наука, 2005. Вып. 218. С. 12-23. (рос.)
- Седов, В. В. Курганы ятвягов // Советская археология, № 4. Москва: Наука, 1964. С. 36—51.
Примітки
- Макаров Н. А. Валентин Седов // На рубеже тысячелетий. Книга о людях культуры и искусства. — Псков, 2002. (рос.)
- Чернецов А. В. Валентин Васильевич Седов (некролог) // журнал «Российская археология». — 2004. — № 4. — С. 5—7. (рос.)
- Седов Валентин Васильевич. Некролог. 2004. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 18 березня 2012. (рос.)
- Могила В. В. Седова на Троекуровском кладбище (рос.)
Джерела
- Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.15: Следавікі — Трыо / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш — Мн.: БелЭн, 2002. — Т. 15. — 552 с. — 10 000 экз. — ISBN 985-11-0251-2 (Т. 15). (біл.)
- Валентин Васильевич Седов. «Материалы к биобиблиографии ученых» / сост. В. Е. Родинкова. — г. Москва: изд. «Наука», 2004 г. — 142 с. (рос.)
Посилання
- Персональна сторінка Валентина Васильовича Сєдова на офіційному сайті РАН (рос.) (рос.)
- Історична довідка на сайті Архіву РАН (рос.)
- Стаття на сайті бібліотеки «РусАрх» (рос.)
- Стаття на сайті Археологічного товариства Псковської області (рос.)
- Стаття в переліку вид. Інституту археології (рос.)
- Некролог у газеті «Псковская губерния» (рос.)
- Жих М. И. «Валентин Васильевич Седов: страницы жизни и творчества славянского подвижника» (рос.)
- Жих М. И. «Проблема славянского расселения в Восточной Европе и становления древнерусской народности в работах В. В. Седова» (рос.)
- Жих М. И. «Проблема славянского этногенеза в работах В. В. Седова» (рос.)
- «Изборск в раннем Средневековье» (рос.)
- «Псковичи» (рос.)
- «Юбилейный вандализм» (інтерв'ю) (рос.)
- «Учёный до мозга костей» (інтерв'ю) (рос.)