Сєчин Ігор Іванович

Ігор Іванович Сєчин (нар. 7 вересня 1960(19600907), Ленінград) — російський управлінець і державний діяч, президент державної нафтової компанії «Роснафта», мегакорупціонер (за результатами низки розслідувань Фонду боротьби з корупцією)[джерело?].

Сєчин Ігор Іванович
Народився 7 вересня 1960(1960-09-07)[1] (61 рік)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна  СРСР
 Росія
Місце проживання Москва
Діяльність політик, підприємець
Alma mater філологічний факультет СПбДУd і Санкт-Петербурзький державний університет
Науковий ступінь кандидат економічних наук
Знання мов російська
Учасник Громадянська війна в Мозамбіку і Громадянська війна в Анголі
Посада Заступник голови Уряду Росії
Військове звання лейтенант
Конфесія православна церква
Нагороди
IMDb ID 9723725

З 31 грудня 1999 року заступник керівника Адміністрації Президента РФ Путіна, з 2004 року заступник керівника Адміністрації Президента — помічник Президента Росії; з 12 травня 2008 по 21 травня 2012 року — заступник Голови Уряду РФ.

Голова Ради директорів компанії «Роснафта» (2004–2011). З 23 травня 2012 року — президент компанії «Роснафта». До березня 2014 року був власником 0,1273 % акцій компанії вартістю майже 3 млрд рублів.

Голова ради директорів держкомпанії «Роснафтогаз».

За оцінками газети «Ведомости» та журналу Forbes, з 2009 року — друга за впливом людина в Росії після Путіна.

У 2014 році, за версією журналу Forbes, зайняв 42-е місце серед найвпливовіших людей світу[2]. У 2015 році зайняв 47 місце[3]

За освітою філолог-романіст. Кандидат економічних наук. 1977 року вступив в Ленінградський державний університет ім. Жданова на філологічний факультет.

Санкції
Країни, в яких Ігор Сєчин потрапив під санкції

У березні 2014 року Сєчин був доданий до списку спеціально позначених громадян і заблокованих осіб США через його роль у дестабілізації ситуації в Україні.

Йому заборонено в'їзд до США, його кошти заморожені на американських рахунках та американським громадянам і компаніям заборонено будь-які ділові стосунки з компаніями, до яких причетний російський олігарх.[4][5]

В той же час Канада з економічних міркувань не внесла Сєчина, компанія якого є власником близько 30 % канадських покладів нафти, до санкційного списку[6]. Уряд Канади зазнавав неодноразової критики через ці послаблення з боку української громади, яка має значні впливи в Канаді. Діаспора лобіювала запровадження «акту Магнітського», який має ефективний механізм притягнення до відповідальності порушників прав людини по всьому світу.[7].

Захоплення

Згідно з журналістськими розслідуваннями, захопленням Сєчина є полювання на велику дичину, включно з зубрами, занесеними до Червоної книги[8].

Див. також

Примітки
  1. Munzinger Personen
  2. http://www.forbes.ru/rating-photogallery/272505-samye-vliyatelnye-lyudi-mira-2014-reiting-forbes?photo=11
  3. http://www.forbes.ru/rating-photogallery/304835-samye-vliyatelnye-lyudi-mira-2015-reiting-forbes?photo=11
  4. Treasury Sanctions Russian Officials, Members Of The Russian Leadership’s Inner Circle, And An Entity For Involvement In The Situation In Ukraine. Міністерство фінансів США.
  5. Executive Order - Blocking Property of Additional Persons Contributing to the Situation in Ukraine. Повідомлення прес-секретаріату Білого Дому.
  6. Ройтерз: Канада "підправила" санкції через інтереси бізнесу.(англ.)
  7. Укрінформ про бюджет Канади-2018
  8. Сечин: новые виллы, горный курорт и царская охота главы «Роснефти»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.