Громадянська війна в Анголі

Громадянська війна в Анголі (порт. Guerra civil angolana) — довготривалий збройний конфлікт, громадянська війна, що продовжувалася в африканській державі Ангола, починаючи з 1975 і, з деякими перервами, аж до 2002 року. Війна почалася відразу після здобуття Анголою незалежності від Португалії в листопаді 1975 року. До цього, в контексті боротьби за деколонізацію окремі збройні сутички між місцевими рухами мали місце ще в 1974-75 роках, на фоні ангольської війні за незалежність.

Громадянська війна в Анголі
Холодна війна
Ангольський солдат перед стартовою позицією ЗРК

Ангольський солдат перед стартовою позицією ЗРК
Дата: 1975 - 2002
Місце: Ангола
Результат: Перемога МПЛА
Сторони
МПЛА
СВАПО
Африканський національний конгрес
За підтримки:
 Куба (1975–91)
 НДР (1975–89)
 СРСР (1975–91)
 Білорусь (1998—02)[1][2]
УНІТА
ФНЛА (1975–78)[3]
ФЛЕК
За підтримки:
Південна Африка (1975–91)[4]
 США (1975–91)[3]
 Марокко (1970-ті)[3]
 КНР (1975)[3]
 Заїр (1975)[5][3]
Командувачі
Агоштінью Нету пом.
Жозе Едуарду душ Сантуш
Фідель Кастро
Арнальдо Очоа
Леопольдо Сінтра
Гайнц Кесслер
Сем Нуйома
Жонас Савімбі  
Голден Роберт
Балтазар Форстер
Магнус Малан
Констанд Фільйон
Мобуту Сесе Секо
Військові сили
Війська МПЛА:
  • 40,000 (1976)[6] — 70,000 (1987)[7]
  • 130 000 (2001)[8]

Кубинські війська:

  • 35 000 — 37 000 (1982)[7]
  • 60 000 (1988)[7]

Східнонімецькі військові радники

  • 2.000 (1985)[9]

Радянські військові радники:

  • загалом 10 985 (з 1975 до 1991)[10][11]
Повстанці УНІТА:
  • 65 000 (1990, максимально)[12]

Повстанці ФНЛА:

  • 22 000 (1975)[13]
  • 4 000 — 7 000 (1976)[14]

Південноафриканські війська:

  • 20 000 (1976)
Втрати
Невідомо

2 077 — 10 000 загиблих,[15][16]
15 000 загиблих, поранених та зниклих безвісти[17]
54 загиблих[18]
1 загиблий[19]

Невідомо

Невідомо
2 300 загиблих
600

Більш за 500 000 цивільних загиблих
Кубинський екіпаж танку ПТ-76 виконує звичайні обов'язки безпеки в Анголі

Сторони конфлікту

Громадянська війна була насамперед боротьбою за владу між двома колишніми визвольними рухами: Народним рухом за звільнення Анголи (МПЛА) (порт. Movimento Popular de Libertação de Angola – Partido do Trabalho) та Національним союзом за повну незалежність Анголи (УНІТА) (порт. União Nacional para a Independência Total de Angola) (UNITA). Водночас, громадянський конфлікт був однією з неоголошених посередницьких битв «холодної війни», через впливове втручання основних ворогуючих сил, Радянського Союзу і Сполучених Штатів Америки.

Дві основні протиборчі сторони, МПЛА і УНІТА, мали різне підґрунтя в ангольській соціальній структурі і взаємно несумісних керівництва, незважаючи на їхню загальну ціль покласти край колоніальній владі. Хоча обидва рухи сповідували чітко висловлені соціалістичні ідеї, з метою здобуття міжнародної підтримки, як вони представляли як «марксистсько-ленінською» і «антикомуністичною» відповідно[20]. Третя сторона конфлікту, Національний фронт визволення Анголи (ФНЛА) (порт. Frente Nacional de Libertação de Angola), що билася проти МПЛА разом з УНІТА під час війни за незалежність та деколонізацію, не зіграла суттєвої ролі в громадянській війні. Одночасно, на півночі країни асоціація сепаратистських груп бойовиків під назвою Фронт звільнення анклаву Кабінда (ФЛЕК) (порт. Frente para a Libertação do Enclave de Cabinda, FLEC), змагалася за здобуття незалежності провінції Кабінда від Анголи.

Періодизація

Радянські і східного блоку військові радники навчають війська МПЛА в Анголі, 1983 рік

27-річна війна умовно поділяється на основні три періоди — між 1975 і 1991, 1992 і 1994, та 1998 і 2002 роках — що переривалися стислими періодами миру. До того часу, коли МПЛА, нарешті, домоглася перемогти в 2002 році, більше 500 000 чоловік були вбиті і більше одного мільйона осіб вважалися переміщеними особами. Війна повністю зруйнувала економіку та інфраструктуру Анголи, а система державного управління, економічні підприємства, і релігійні установи країни були практично знищені.

Ангольська громадянська війна стала відомою завдяки комбінації насильницької внутрішньої політики всередині Анголи і масивній іноземній інтервенції. І Радянський Союз, і Сполучені Штати надавали колосального значення конфлікту через його вирішальне значення для утримання глобального балансу сили і за підсумками холодної війни, і вони та їхні союзники доклали значних зусиль, щоб зробити цю посередницьку війну між двома блоками наддержав. Громадянська війна в Анголі за кінцевим рахунком, стала одним з найтриваліших, найкривавіших та найвидніших збройних конфліктів періоду «холодної війни». Крім того, конфлікт в Анголі часто переплетався з конфліктом у сусідній Демократичній Республіці Конго, а також з намібійською війною за незалежність.

За даними ООН, на початок 21 століття Ангола займає перше місце у світі за кількістю встановлених і не видалених мін — на 10 млн жителів їх доводиться близько 12 млн одиниць. Понад 100 тис. громадян Анголи отримали каліцтва, підірвавшись на цих мінах.

Див. також

Примітки

  1. Завоюет ли Беларусь позиции на глобальных рынках оружия? (10 сентября 2011)
  2. Торговля оружием и будущее Белоруссии
  3. Hughes, Geraint (2014). My Enemy's Enemy: Proxy Warfare in International Politics. Brighton: Sussex Academic Press. с. 65–79. ISBN 978-1845196271.
  4. James III, W. Martin (2011) [1992]. A Political History of the Civil War in Angola: 1974-1990. New Brunswick: Transaction Publishers. с. 207–214, 239–245. ISBN 978-1-4128-1506-2.
  5. Steenkamp, Willem (2006) [1985]. Borderstrike! (вид. Third). Durban: Just Done Productions Publishing. с. 102–106. ISBN 978-1-920169-00-8.
  6. Saul David (2009). War. Google Books. Процитовано 9 березня 2013.
  7. «La Guerras Secretas de Fidel Castro» Архівовано 18 січня 2012 у Wayback Machine. (in Spanish). CubaMatinal.com. Retrieved 9 March 2013.
  8. Africa South of Sahara 2004, p. 66.
  9. Bridgland, Fred. THE WAR FOR AFRICA. www.rhodesia.nl. Процитовано 3 лютого 2017.
  10. http://english.pravda.ru/russia/politics/15-02-2011/116909-soviet_union_foreign_wars-0
  11. Война в Анголе
  12. Irving Louis Horowitz (1995). Cuban Communism, 8th Edition. Google Books. Процитовано 9 березня 2013.
  13. Angola — Independence Struggle, Civil War, and Intervention. MongaBay.com.
  14. Political terrorism: a new guide to actors, concepts, data bases, theories and literature
  15. Secondary Wars and Atrocities of the Twentieth Century. Necrometrics.com. Retrieved 2012-05-21.
  16. Fidel Castro of Africa! — Natna. Архів оригіналу за 6 серпня 2013. Процитовано 10 травня 2013.
  17. Bush Wars: The Road to Cuito Cuanavale
  18. Soviet Union and Russia lost 25,000 military men in foreign countries — English Pravda
  19. «UNITA propustila posledních 20 československých rukojmí po více než roce» (in Czech). CzeskaTelevize.cz. 2008. Retrieved 21 December 2012.
  20. Хоча МПЛА прийняв приставку до своїй назви «марксистською-ленінська» в 1977, разом з цим, розправилася з крилом всередині партії, що пропагувала ідеї стати комуністичною; приставку прибрали в 1991 році. УНІТА сповідувала антикомуністичну риторику, від якої позбавилася в 1991 році.

Література

  • Une Odyssée Africaine (France, 2006, 59mn) (movie directed by Jihan El Tahri)
  • Arthur J. Klinghoffer, The Angolan War: A study of Soviet policy in the Third World, Boulder/Col.: Westview Press, 1980
  • Gleijeses, Piero, Conflicting Missions: Havana, Washington, and Africa, Chapel Hill: The University of North Carolina Press, 2002
  • Pazzanita, Anthony G, «The Conflict Resolution Process in Angola.» The Journal of Modern African Studies, Vol. 29 No 1(March 1991): pp. 83–114.
  • Malaquias, Assis. Rebels and Robbers: Violence in Post-Colonial Angola, Uppsala: Nordiska Afrikainstitutet, 2007
  • Minter, William. Apartheid's Contras: An Inquiry into the Roots of War in Angola and Mozambique, Johannesburg: Witwatersrand Press, 1994
  • Wolfers, Michael, & Bergerol, Jane. Angola in the Front Line, London: Zed Books, 1983
  • W. Martin James III (2011). A Political History of the Civil War in Angola 1974–1990. Piscataway: Transaction Publishers. с. 34.

Посилання

Відео

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.