Сібілла Алерамо

Сібі́лла Алера́мо (псевдонім Ріни Фарро; італ. Sibilla Aleramo; *14 серпня 1876(18760814), Алессандрія — †13 січня 1960, Рим) італійська письменниця-комуністка.

Сібілла Алерамо
Sibilla Aleramo
Ім'я при народженні італ. Rina Faccio
Псевдо Sibilla Aleramo[1]
Народилася 14 серпня 1876(1876-08-14)[2][3][…]
Алессандрія, П'ємонт, Італія[1]
Померла 13 січня 1960(1960-01-13)[2][3][…] (83 роки)
Рим, Італія[1]
Поховання Кампо Верано[4][5]
Країна  Італія[6]
 Королівство Італія
 Італія[1]
Діяльність письменниця, поетеса, редакторка
Сфера роботи фемінізм і поезія
Мова творів італійська[2]
Родичі Adele Facciod
Нагороди

премія Віареджоd (1948)

1948 (1948)


 Сібілла Алерамо у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Роботи у  Вікіджерелах

Життєпис

Народилася в Алессандрії. У 16 років вона вийшла заміж за чоловіка, який згвалтував її. У 1901 році Алерамо прийняла рішення залишити чоловіка з сином та переїхати в Рим

Авторка романів

  • «Жінка» (1907),
  • «Люблю, отже існую» (1927) та ін.,

зб. віршів

  • «Поезії» (1929),
  • «Так — говорю я землі» (1935),
  • «Вечірні вогні» (1956),
  • «Ліси любові» (1957).

Після відвідання Радянського Союзу в 1952 написала поему «Росія — висока країна».

Померла у віці 83 років в Римі після довгої хвороби.

Твори

Українські переклади у книзі: З італійської сучасної поезії. К., 1958.

Література

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.