Сіверський карабінерний полк
Сіверський карабінерний полк — кавалерійський полк російської імператорської армії заснований за часів Дем'яна Многогрішного як компанійський з охотників-найманців.
| Сіверський карабінерний полк | |
|---|---|
| 2-й компанійський полк | |
| На службі | 30.08.1668 — 21.03.1833 |
| Країна |
 Гетьманщина Російська імперія |
| Вид | сухопутні війська |
| Тип | кіннота |
| Роль | карабінери, драгуни |
| Гарнізон/Штаб |
Переяслав (1770-ті) Катеринопіль (від 1796) Богуслав (від 1801) Єлисаветград (від 1806) Єлець (від 1817) |
| Річниці | 30 серпня |
| Війни/битви |
Велика Північна війна Семирічна війна Російсько-турецька війна (1768—1774) Російсько-турецька війна (1787—1792) Російсько-турецька війна (1806—1812)[1] Французько-російська війна (1812) |
Історія
Заснований за часів Многогрішного, попри нечисельний склад, 2-й компанійський полк брав участь у всіх основних військових кампаніях того часу. Від 1771, опісля анексії Криму, підрозділ у складі кримського з'єднання на ділянці Кафа-Керч.
Від 1774-го, у зв'язку з ліквідацією автономії Гетьманщини, розпочалася реорганізація. Згідно з наказом від 6 травня 1779 року формацію перейменовано на Сіверський легкокінний полк. Невдовзі був поповнений сотнями розформованих Миргородського та Гадяцького полків з перейменуванням на карабінерський[2].
З 17 лютого 1812 року Сіверський драгунський полк стає Сіверським кінно-єгерським. У цьому стані він Брав участь у Наполеонівських війнах.
У 1833 році Полк було розформовано. Його дивізіони відійшли до Московського, петербурзького та Литовського полків.
Особистості
- У 1796—1797 роках ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків значився Григорій Квітка-Основ'яненко.
- У 1796—1808 роках у полку служив Іван Котляревський. У чині штабс-капітана в 1806—1807 роках брав участь у російсько-турецькій війні[3].
- У 1825—1827 роках у полку юнкером служив Іван Скоропадський.
Однострої
Франко-російська війна 1812 року
Драгунський мундир з темно-зеленого сукна, того ж типу, що і у піхотних полках, але з коротшими фалдами. Погони, комір і обшлага відповідного для полку помаранчевого кольору. Металеві деталі однострою, білі. Відвороти фалд — червоні. Панталони білі суконні. Рейтузи і кітель кірасирського зразка. Шинель також кірасирського зразка, але з погонами та комірами як на мундирі. Кашкети суконні темно-зеленого кольору, з околію за кольором коміра, з нашитим номером ескадрону, та з випушками за ескадронними кольорами. Каски були кірасирського зразка з зображенням імперського орла. Сурмачі, мали на касках червоний султан[4].
Унтер-офіцери відрізнялися від нижніх чинів галунною нашивкою на комірі та обшлагах.
Офіцери поза строєм одягали темно-зелені сюртуки та панталони.
Примітки
- Петров А. М. Война России с Турцией 1806—1812 гг. Том I «Военная типография» СПб. 1885 431 с. (85 с.) (рос.)
- Тинченко Я. Ю. Від козаків до гусарів К.: 2018; Темпора 214 с. (47-54, 69 с.) ISBN 978-617-569-333-9
- Кудрицький А. В. (ред.) Полтавщина: Енциклопедичний довідник — Київ: Українська Енциклопедія, 1992. — 1024 с. — ISBN 5-88500-033-6
- Габаєв Г. Розпис російських полків 1812 року. Додаток до "Військово-історичного вісника —Київ.: Типографія окружного штабу, вулиця Банкова, б.№ 11, 1912—С.74, 280 с.
Посилання
Джерела
- Вiсковатов О. В., Історичний опис одягу та озброєння Російських військ, 2 вид., ч. 1-27, СПБ, 1899—1944;
- Габаєв Г. Розпис російських полків 1812 року. Додаток до "Військово-історичного вісника — Київ.: Типографія окружного штабу, вулиця Банкова, б. № 11, 1912. — С. 23, 78-81, 100, 112, 114, 280—282 с.