Сідні Джілкріст Томас

Сідні Джілкріст Томас народився 16 квітня 1850 року у Лондоні. Його батько Вільям Томас (1808—1867) за походженням був валлійцем, він працював у юридичному відділі Управління податкових зборів (англ. Inland Revenue). Його мати, Мелісент Джілкріст (англ. Melicent Gilchrist) (1816 — ?), була старшою донькою священика, привелебного Джеймса Джілкріста (англ. James Gilchrist).

Здобув освіту у Лондоні у Далич-коледжі (англ. Dulwich College)[1]. Після втрати батька Сідні вимушений був покинути навчання й найнятись на роботу вже у 1867 році. Спочатку кілька місяців він працював помічником вчителя у школі в Есексі, пізніше — конторним працівником у поліцейському суді, де працював до травня 1879 року[2]. Працюючи в суді, після роботи Сідні вивчав хімію і відвідував лекції у Брікбекському інституті (тепер університет Брікбек, частина Лондонського університету). Свої дослідження він спрямував на вирішення проблеми видалення фосфору зі сталі у бесемерівському конверторі при переробці чавуну з великим вмістом фосфору, отриманого з залізних руд, що містять багато фосфору. До 1875 року він винайшов такий метод і обговорив його зі своїм двоюрідним братом Персі Джілкрістом (англ. Percy Gilchrist) (1851—1935), який працював хіміком на Блайневонському металургійному заводі в Уельсі. З дозволу управителя заводу Едварда Мартіна (англ. Edward Pritchard Martin) на заводі було проведено експериментальні плавки. 1878 року було отримано патент на метод, розроблений Томасом. У березні 1878 року на засіданні Інституту заліза і сталі було зроблено повідомлення про метод отримання сталі з чавнів з великим вмістом фосфору, однак на нього не звернули великої уваги. У вересні 1878 року Томас і Джілкріст написали доповідь «Видалення фосфору у бесемерівському конверторі» (англ. "Elimination of Phosphorus in the Bessemer Converter") для осіннього засідання Інституту заліза і сталі, яка натомість була прочитана лише у травні 1879 року. На новий метод звернув увагу Едвард Вінздор Річардс (англ. Edward Windsor Richards), управитель заводу компанії Bolckow Vaughan & Co у Клівленді, Йоркшир. З цього часу спосіб Томаса отримав широке визнання і він отримав на нього англійські й іноземні патенти. Основний процес, розроблений Томасом, згодом став особливо важливим не для Англії, а для континентальної Європи, де були великі поклади фосфористих залізних руд, які до винаходу Томаса не могли бути використовуваними для отримання заліза через великий вміст фосфору. Тому ім'я винахідника у ХІХ столітті було більш відомим у Бельгії і Німеччині ніж у Англії.

За свій винахід Томас мав певний прибуток, більшу частину якого витрачав на благодійність.

Через багаторічну тяжку роботу, Томас занедужав і мав хворобу легень. Відпочинок у Єгипті не поліпшив стан його здоров'я. Сідні Джілкріст Томас помер 1 лютого 1885 року у Парижі, де він перебував зі своєю матір'ю і сестрею. Похований на кладовищі Пассі у Парижі.

• Томасівський процес
• Томасівський чавун
• Томасівська сталь

• Томас Сідні Джілкріст. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Burnie, Robert William (1898). «Thomas, Sidney Gilchrist». In Lee, Sidney. Dictionary of National Biography. Vol. 56. London: Smith, Elder & Co, 1898. P. 190—192. (англ.)
• Chisholm, Hugh, ed. (1911). «Thomas, Sidney Gilchrist». Encyclopædia Britannica (11th ed.). Volume 26. Cambridge University Press. 1911. (англ.)

• Сідні Джілкріст Томас: твори у бібліотеці (WorldCat каталог)