Сільвен ван де Веєр

Жан-Сільвен ван де Веєр (фр. Sylvain Van de Weyer; 19 січня 1802(18020119) — 23 травня 1874) — бельгійський політичний діяч, сьомий прем'єр-міністр країни, посол Бельгії у Великій Британії.

Сільвен ван де Веєр Sylvain Van de Weyer
Сільвен ван де Веєр
Прапор 8-й Прем’єр-міністр Бельгії
30 липня 1845 — 31 березня 1846 року
Монарх:	Леопольд I
Попередник:	Жан-Батіст Нотон
Наступник:	Бартелемі де Тьо де Мейланд
Народження:	19 січня 1802(1802-01-19) Левен, Франція (нині Бельгія)
Смерть:	23 травня 1874(1874-05-23) (72 роки) Лондон, Велика Британія
Країна:	Бельгія
Освіта:	Левенський державний університет
Партія:	Ліберальна партія
Батько:	Jose Alexandre Van de Weyerd[1]
Мати:	Martine Goubaud[1]
Шлюб:	Elizabeth Batesd
Діти:	Eleanor Van de Weyerd[1], Alice Emma Sturgis Van de Weyerd[1], Victoria Alexandrina Leopoldine Van de Weyerd[1], Louise Van de Weyerd[1], Victor Van de Weyerd[1], Albert Sylvain Bates Van de Weyerd[1] і Evelyn Elizabeth Sturgis Van de Weyerd[1]
Нагороди:
Медіафайли у Вікісховищі

Ван де Веєр народився в Левені; його родина переїхала до Амстердама 1811 року. Після завершення навчання в університеті він став адвокатом у Брюсселі 1823 року.

Пам'ятник Сільвену ван де Веєру в рідному місті, зведений на кошти громади

Під час бельгійської революції 1830 року ван де Веєр перебував у Лювені, але поїхав до Брюсселя, де став членом центрального комітету тимчасового уряду країни. Пізніше король Леопольд I призначив ван де Веєра своїм «спеціальним представником» у Лондоні.

Згодом ван де Веєр став восьмим прем'єр-міністром Бельгії.

З 1848 до самої своєї смерті 1874 року він обіймав посаду віце-президента Лондонської бібліотеки.