Сільвіус Леопольд Вайс
Сільвіус Леопольд Вайс (нім. Silvius Leopold Weiss; 12 жовтня 1687, Ґродкув, Сілезія, нині Польща — 16 жовтня 1750, Дрезден, Саксонія, нині Німеччина) — сілезійський композитор, відомий головним чином своїми творами для лютні, також лютніст і музичний педагог.
| Сільвіус Леопольд Вайс | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 12 жовтня 1687[1] або 1686[2][3][…] |
| Місце народження | Бреслау, Королівство Богемія, Землі Богемської Корони |
| Дата смерті | 16 жовтня 1750[4] або 18 жовтня 1750[1] |
| Місце смерті | Дрезден, Священна Римська імперія[1][5] |
| Поховання | Alter Katholischer Friedhofd |
| Громадянство | Німеччина[2] |
| Професії | композитор, лютніст |
| Відомі учні | Adam Falckenhagend і Ernst Gottlieb Barond |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Сільвіус Леопольд Вайс народився в Ґродкуві, в Сілезії, як показують нові архівні дослідження. Довгий час вважалося, що він народився в Бреслау. Його батько, Йоганн Якоб Вайс (1662—1754), був музикантом і грав на лютні та теорбі. Сільвіус Вайс, так само як і його молодші брат і сестра, Йоганн Сигізмунд і Юліана Марґарета, отримав початкову музичну освіту у свого батька.
Після закінчення навчання Вайс був прийнятий в Бреслау на роботу лютнистом при дворі Карла Філіпа Пфальц-Нойбургського. У 1706 році через Кассель він прибув в Дюссельдорф, до брата свого роботодавця Йоганна-Вільгельма. Провівши там місяць, він повернувся в Бреслау, проте з 1709 року його батько і брат були прийняті в капелу курфюрста в Дюссельдорфі, імовірно завдяки рекомендації Сільвіуса Леопольда.
Його учнем був І. К. Зайферт, Майбутній учитель Леопольда Моцарта.
Твори
Вайс імовірно написав понад 1000 п'єс для лютні[6], з яких збереглося близько 850. Більшість з них групуються в «сонати» (не слід плутати з більш пізньою класичною сонатною формою), які по суті являє собою барокову сюїту, що складається з набору танцювальних п'єс. Вайс також писав твори для камерного ансамблю та концерти, проте для більшості з них збереглися лише сольні партії.
Вайс, мабуть, не дуже цікавився публікацією своїх творів, тільки невелика частина п'єс була опублікована за його життя. Публікацію організував Георг Філіпп Телеман в 1728 році з метою продемонструвати приклади лютневих табулатур в музичному журналі «Der getreue Musikmeister».
Належність багатьох п'єс пера Вайса є спірною, в першу чергу через те, що відомо кілька композиторів-лютнистів, які носили прізвище Вайс. Крім Сільвіуса Леопольда, це його брат Йоганн Сигізмунд (Johann Sigismund) і сестра Юліана Маргарита (Juliana Margaretha), а також його батько Йоганн Якоб (Johann Jacob) і син Адольф Фастінус (Adolph Faustinus). Крім того, згідно з останніми дослідженнями, в Кенігсберзі (нинішній Калінінград) служив королівським лютнистом племінник Сільвіуса Леопольда (син його сестри) Карл Франц Йозеф Вайс (Carl Franz Josef).
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119263475 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- LIBRIS — 2013.
- CONOR.Sl
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- http://music-timeline.net/18th-c/1750-54/
- Каталог Бреткопфа от 1769 года включает оглавления к 66 партитам Вайса, из которых 34 утеряны, что составляет всего 200 пьес — Michel Cardin — The London Manuscript unveiled:, стр. 4,6
Література
- Karl Prusik: Kompositionen des Lautenisten Sylvius Leopold Weiss. Dissertation an der Universität Wien 1923 (онлайн)
- Cardin, Michel: 5 Duo Suites for Flute & Lute. Tree Edition, Lübeck 2008.
- Silvius Leopold Weiss — 6 Sonatas from the Dresden mss. Tree Edition, Lübeck 2005.
- Rubin, Jonathan: Silvius Leopold Weiss — L'Infidele, Sonata for Bar. Lute. Tree Edition, Lübeck 2002.
- Stadtlexikon Dresden AZ. Verlag der Kunst, Dresden 1995 року, ISBN 3-364-00300-9.
- Robert Eitner, Weiß, Sylvius Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 41, Duncker & Humblot, Leipzig 1896 року, S. 583 f.
Посилання
- Сайт, присвячений композитору(англ.)(нім.)(фр.)