Сім'я Алінди

Сімейство Алінди — це невелика група астероїдів, розташована в головному поясі. Астероїди даного сімейства характеризуються орбітами з великими півосями 2,5 а. о. від Сонця і значними ексцентриситетами від 0,4 до 0,65[1]. Сімейство отримало назву на честь самого масивного свого представника астероїда - (887) Алінда.

Таким значним ексцентриситетом ці астероїди зобов'язані планеті-гігантові Юпітеру. Астероїди сімейства Алінди є одними з тих небагатьох астероїдів, які знаходяться в украй малонаселеній області головного поясу, для якої характерний сильний орбітальний резонанс з Юпітером 3: 1, де на три оберти астероїда навколо Сонця доводиться один оборот Юпітера. Тобто, через кожні три роки відбуваються тісні зближення цих астероїдів з Юпітером, під час яких він здійснює на них сильний гравітаційний вплив, що і призводить до поступового наростання ексцентриситету, через що орбіти астероїдів даного сімейства вкрай нестійкі.

Крім того, астероїди Алінди входять в ще один досить сильний резонанс 1: 4, цього разу вже з Землею. У деяких членів цієї групи перигелії вже розташовуються досить близько від земної орбіти. З цієї причини протягом найближчих тисячоліть їх ексцентриситет буде і далі наростати, поки тісне зближення з нашою планетою чи не призведе до переходу цих астероїдів на більш стабільні орбіти.

Регулярні, раз в 4 роки, тісні зближення деяких астероїдів з групи Алінди із Землею роблять їх дуже зручними об'єктами для вивчення, в першу чергу за допомогою радіоастрономії, і спектральних досліджень. Найбільш яскраві приклади - астероїди (4179) Таутатіс і (6489) Голевка.

З іншого боку, якщо астероїд цього сімейства виявився в невигідному положенні для спостереження, наприклад, при малому кутовому віддаленні від Сонця, то через резонанс, такий стан астероїда відносно Землі може зберігатися десятиліттями. Саме така, починаючи з 2010 року, ситуація з астероїдом (1915) Кетцалькоатль, який з 1985 року був помічений лише один раз.