Сіпарая оливкова

Сіпарая оливкова[2] (Aethopyga boltoni) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae). Ендемік Філіппін.[3] Оливкова сіпарая утворює надвид з синьощокою сіпараєю (Aethopyga linaraborae).

?
Сіпарая оливкова

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Нектаркові (Nectariniidae)
Рід: Сіпарая (Aethopyga)
Вид: Сіпарая оливкова
Біноміальна назва
Aethopyga boltoni
Mearns, 1905
Підвиди
  • A. b. malindangensis Rand & Rabor, 1957
  • A. b. boltoni Mearns, 1905
  • A. b. tibolii Kennedy, RS, Gonzales & Miranda, 1997
Посилання
Вікісховище: Aethopyga boltoni
Віківиди: Aethopyga boltoni
ITIS: 558452
МСОП: 22718059
NCBI: 233785

Опис

Довжина самця становить 12 см, самички 10,8 см; вага самця становить 4,9–9,2 г, самички 6–8,5 г. Голова самців номінативного підвиду темно-сіра з зеленуватим відтінком. Пера на лобі блискучі, мають зеленуваті края. Верхня частина спини сіра з зеленим відтінком. Нижня частина спини оливково-зелена, гузка жовта. Крила бурувато-чорні, покривні пера оливково-зелені, кінчики пер білі. Середня пара рульових пер мають зелений металевий блиск. решта пер чорно-зелені з сірими кінчиками. Підборіддя і горло жовті. Груди оранжеві. Райдужка червона, дзьоб і лапи чорні.

Філіппінська марка із зображенням оливкової сіпараї (2009 рік)

Підвиди

Виділяють три підвиди:[4]

  • A. b. malindangensis Rand & Rabor, 1957 — гора Малінданг (захід Мінданао)[5];
  • A. b. boltoni Mearns, 1905 — гори Кітанглад, Апо і Пасьян (схід і центр Мінданао)[6];
  • A. b. tibolii Kennedy, RS, Gonzales & Miranda, 1997 — гори Буса і Матутум (південь Мінданао)[7].

Поширення й екологія

Оливкові сіпараї є ендеміками філіппінського острова Мінданао. Живуть в хмарних лісах на висоті від 1500 м над рівнем моря. Харчуються поодинці або парами. Сезон розмноження триває з січня по травень.

Примітки
  1. BirdLife International (2016). Aethopyga boltoni.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Clive F. Mann, Robert A. Cheke, Clive F. Mann & Robert A. Cheke: Sunbirds: A Guide to the Sunbirds, Flowerpeckers, Spiderhunters and Sugarbirds of the World. Bloomsbury Publishing, 2010, s. 334. ISBN 9781408135679.
  4. F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds (англ.). IOC World Bird List (v11.1). Процитовано 14 липня 2021.
  5. Austin L. Rand & D. S. Rabor. New birds from the Philippines. „Fieldiana. Zoology”. 42, no. 2, s. 17, 1957.
  6. Edgar A. Mearns. Description of a New Genus end Eleven New Species of Philippine Birds. „Proceedings of the Biological Society of Washington”. 18, ss. 4–5, 1905.
  7. Robert S. Kennedy, Pedro C. Gonzales & Hektor C. Miranda, Jr.. New Aethopyga sunbirds (Aves: Nectariniidae) from the island of Mindanao, Philippines. „The Auk”. 117, ss. 1–10, 1997.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.