Сірогорла чагарниця
Сірогорла чагарни́ця[6] (Ianthocincla) — рід горобцеподібних птахів родини Leiothrichidae. Представники цього роду мешкають в Азії[7]. Раніше представників цього роду відносили до роду Чагарниця (Garrulax), однак за результатами молекулярно-генетичного дослідження, опублікованого у 2018 році, вони були переведені до відновленого роду Pterorhinus[8].
? Сірогорла чагарниця | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чагарниця лісова (Ianthocincla ocellata) | ||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Види | ||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||
* Janthocincla Troschel, Stein & Wiegmann, 1839[2] | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Види
Виділяють вісім видів:[9]
- Чагарниця лісова (Ianthocincla ocellata)
- Чагарниця велика (Ianthocincla maxima)
- Чагарниця смугастобока (Ianthocincla lunulata)
- Чагарниця сичуанська (Ianthocincla bieti)
- Чагарниця гансуйська (Ianthocincla sukatschewi)
- Чагарниця вусата (Ianthocincla cineracea)
- Чагарниця рудогорла (Ianthocincla rufogularis)
- Чагарниця в'єтнамська (Ianthocincla konkakinhensis)
Етимологія
Наукова назва роду Ianthocincla походить від сполучення слів дав.-гр. ιονθος — пір'їна, пух і лат. cinclus — дрізд.[10]
Примітки
- J. Gould. Characters of a New Genus of Merulidæ (Ianthocincla). „Proceedings of the Zoological Society of London”. 3, s. 47, 1835 '.
- F.H. Troschel, J.P.E.F. Stein & A.F.A. Wiegmann. XII. Aves. „Archiv für Naturgeschichte”. 5 (2), s. 397, 1839 '.
- T.C. Jerdon. Catalogue of the Birds of the Peninsula of India, arranged according to the modern system of Classification: with brief Notes on their Habits and Geographic Distribution, and description of new, doubtful and imperfectly described Species (Continued). „Madras Journal of Literature and Science”. 10, s. 255, 1839 '.
- B.H. Hodgson: Catalogue of Nipalese Birds, collected between 1824 an 1844. W: J.E. Gray: The zoological miscellany: to be continued occasionally. London: Published by Treuttel, Wurtz and Co., G.B. Sowerby, W. Wood, 1844, s. 83. '
- A. David. Catalogue des oiseaux de Chine observes dans la partie septentrionale de l’empire (au nord du fleuve-bleu) de 1862 a 1870. „Nouvelles Archives du Muséum d’Histoire Naturelle”. 7, s. 6, 1871 '.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Mayr, Ernst; Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1964). Check-list of Birds of the World. Volume 10. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 348.
- Cibois, A.; Gelang, M.; Alström, P.; Pasquet, E.; Fjeldså, J.; Ericson, P.G.P.; Olsson, U. (2018). Comprehensive phylogeny of the laughingthrushes and allies (Aves, Leiothrichidae) and a proposal for a revised taxonomy. Zoologica Scripta 47 (4): 428–440. doi:10.1111/zsc.12296.
- Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Laughingthrushes and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 грудня 2021.
- Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 201. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Джерела
- Collar, N. J. & Robson, C. 2007. Family Timaliidae (Babblers) pp. 70 – 291 in; del Hoyo, J., Elliott, A. & Christie, D.A. eds. Handbook of the Birds of the World, Vol. 12. Picathartes to Tits and Chickadees. Lynx Edicions, Barcelona.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.