Сіріус (журнал)

Заснувати журнал запропонував 1976 року хорватський письменник Дамір Микуличич, який також дав йому назву і в перші роки його виходу був одним із його рецензентів.

У «Сіріусі» побачили світ численні твори вітчизняних авторів, а також переклади зарубіжних творців наукової фантастики. Крім них, часопис друкував теоретичні праці, рецензії та інші дописи. Період виходу «Сіріуса» вважається золотою добою науково-фантастичної літератури у Хорватії та комуністичній Югославії.[1].

Культурологічно «Сіріус» відіграв ключову роль через високу якість і внесок у розвиток жанру наукової фантастики в Хорватії та всій СФРЮ, спричинивши вибух науково-фантастичної новелістики, оповідань і мініатюр та популяризуючи цей жанр у Хорватії та Югославії взагалі. Важливим також є те, що довгий час це видання було єдиним місцем, де регулярно могли публікуватися вітчизняні твори цього жанру, і тим самим журнал ставав своєрідним трампліном для багатьох пізніше визнаних письменників-фантастів[2].

Першим редактором «Сіріуса» був Боривой Юркович, за часів керівництва якого часопис досяг накладу близько 40 000 примірників та привернув велику увагу за кордоном, здобувши премії у Стрезі (1980) і Брайтоні (1984) як найкращий європейський науково-фантастичний журнал і нагороду Європейської асоціації наукової фантастики (1986)[3][4].

У журналі вийшли друком твори таких письменників, як Бранко Пихач, Бранко Белан, Весна Горше, Предраг Раос, Слободан Петровський, Джек Вільямсон, Дамір Байс[5], Міха Ремец, Владимир Лазович, Миливой Пашичек, А. Е. ван Вогт, Станіслав Лем, Чарльз В. Де Вет, Гергард Цверенс,[6] Теодор Стерджен, Рей Бредбері, Звонимир Фуртінгер, Роберт Шеклі, Альфред Бестер, Артур Кларк[7].