Тадеуш Сулімірський
Сулімірський Тадеуш (пол. Tadeusz Józef Marian Sulimirski, *1 квітня 1898 р., с. Кобилани, Підкарпатське воєводство — †20 квітня 1983 р., Лондон) — польський археолог, доцент Львівського[1] і професор (з 1936 р.) Краківського університетів; доктор права і доктор філософії[1], історик, почесний доктор Ягеллонського університету і ректор польського університету за кордоном в м. Лондоні.
| Тадеуш Сулімірський | |||
|---|---|---|---|
| пол. Sulimirski Tadeusz | |||
 | |||
| Народився |
1 квітня 1898 Кобилани | ||
| Помер |
20 квітня 1983 (85 років) Лондон | ||
| Поховання | Кобилани | ||
| Країна |
 Російська імперія →  Польща →  Велика Британія | ||
| Діяльність | офіцер, антрополог, археолог, історик | ||
| Alma mater | Львівський університет | ||
| Галузь | археологія | ||
| Заклад |
Лондонський університет, Яґеллонський університет, Львівський університет | ||
| Звання | професор, доцент | ||
| Ступінь | доктор філософії, доктор права, почесний доктор | ||
| Членство | Польське наукове товариство на чужиніd | ||
| Рід | Q63531966? | ||
| Нагороди |
| ||
Життєпис
Він був сином Віта Сулімірського гербу «Любич» (*10.10.1874-†11.04.1943) та Октавії Пешинської гербу «Холева» (*22.03.1877-†8.04.1959)[2].
Служив у 9-му полку Малопольських уланів Війська Польського, брав участь у Польсько-радянській війні 1920 р.. 2 січня 1932 року був підвищений до звання поручика резервної кавалерії польської армії. У 1934 році він став офіцером запасу 2-го танкового полку в Журавиці, ротмістром.
Вищу освіту здобув у Львівському університеті. За роботу з передісторії (доісторичної доби) та антропології у Львівському університеті отримав ступінь доктора права і доктора філософії[3]. Був співробітником Комісії антропології і передісторії Польської академії знань[1]. У 1933—1936 роках був викладачем у Львівському університеті.
У 1929 р. та пізніше сприяв наповненню фондів Волинського краєзнавчого музею[4].
Є видатним[5] дослідником бронзової та залізної доби Галичини (відомі праці):
- (пол.) Kultura wysocka, 1931;
- (пол.) Scytowie na zachodnim Podolu, 1936
та ін..
У 1936 р. переїхав до Кракова, де став професором доісторичної археології Ягеллонського університету[3].
У 1939 р. через події Другої світової війни емігрував у Лондон[3].
У 1941 р. став у Великій Британії генеральним секретарем Міністерства освіти польського уряду у екзилі[3].
У 1940—1942 рр. був редактором «Західно-слов'янського бюлетеня» (пол. Biuletyn Zachodnio-Słowiański).
Від 1958 р. — професор археології Центральної та Східної Європи в Інституті археології Лондонського університету[3].
У 1952—1965 рр. читав лекції та вів семінари в багатьох європейських країнах[3].
У 1968—1969 рр. читав лекції та вів семінари в університетах США[3].
Був дописувачем статей в міжнародні журнали та мав енциклопедичну роботу, написав шерег публікацій з доісторичної доби Центральної та Східної Європи.
Найбільшу популярність він отримав від дослідження сарматів (відома праця):
- (англ.) The Sarmatians (vol. 73 in series «Ancient People and Places») London: Thames & Hudson, 1970.
Був членом
- Львівського наукового товариства[1];
- Лондонського товариства антикварів,
- Королівського антропологічного інституту Великої Британії та Ірландії,
- Польського товариства археології та нумізматики,
- Лондонської-Кембриджського товариства передісторії[3].
Родина
5 лютого 1921 р. він уклав шлюб з Ольгою Лепковською гербу «Домброва» (*30.04.1899-†14.02.1997). Від цього шлюбу мав п'ятеро дітей[2]:
- Філіція Октавія (*1921-†2008),
- Марія (*1923-†2007),
- Вітольд (*1933-†10.02.2016),
- Кароль Ян (*1936) і
- Єжи Гвальберт (*1937).
Нагороди
Праці
- Сарматы. Древний народ юга России / Пер. с англ. Т. В. Китаиной (The Sarmatians). Серия «Загадки древних цивилизаций» — М.: изд. ЗАО «Центрполиграф», 2008—191 с. — ISBN 978-5-9524-3712-8, 978-5-9524-3002-0 (рос.)
- Kurhany komarowskie, Stanisławów, 1939. (пол.)
- The Sarmatians (vol. 73 in series «Ancient People and Places») London: Thames & Hudson, 1970. (przetłumaczono na polski i wydano jako Sarmaci w 1979 przez PIW w serii Rodowody Cywilizacji). (англ.) (пол.)
- Kultura wysocka, 1931, (пол.)
- Polska przedhistoryczna, vol. 1 (1955), vol. 2 (1959) — on Prehistoric Poland.
Примітки
- Delegaci docentów (CZŁONKOWIE GRONA NAUCZYCIELSKIEGO NIENALEŻĄCY DO RADY WYDZIAŁOWEJ) // Skład Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie w roku akademickim 1935—1936 (пол.)
- Minakowski M. J., Tadeusz Józef Marian Sulimirski h. Lubicz (ID: psb.32748.1) // Genealogia potomków Sejmu Wielkiego (пол.)
- Никонов Владимир. Сулимирский Тадеуш / Георгий Ефимов // [Библиотека «Куб» Книги онлайн]. Архівовано з джерела 19 березня 2016 р.. (рос.)
- Пушкар Наталія, Несторук Ілона, Волинському краєзнавчому музею — 85, 2014 р., сайт «Волинський монітор»
- Чопек С., Тадеуш Сулімірський та його внесок у дослідження епохи бронзи і раннього заліза Поділля та Волині / С. Чопек // Археол. дослідж. Львів. ун-ту. - 2006. - Вип. 9. - С. 97-105., сайт «Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського»
Джерела
- Вирський Д. С. Сулімірський Тадеуш // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 901. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Чопек Сильвестор, Тадеуш Сулімірський та його внесок у дослідження епохи бронзи і раннього заліза Поділля та Волині / С. Чопек // Археол. дослідж. Львів. ун-ту. — 2006. — Вип. 9. — С. 97-105.
- Rocznik oficerski rezerw 1934, s. 118, 663 (пол.)
Посилання
- Сулімірський (Sulimirski) Тадеуш // Енциклопедія українознавства. — Т. 8 — С. 3088-3100, Т. 11 — С. 360—380; сайт «Ізборник»
- Вирський Д. С., Сулімірський Тадеуш, сайт «Інститут історії України Національної академії наук України»
- Skład Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie w roku akademickim 1935—1936 (пол.)