Тадулинський монастир

Тадулинський Свято-Успенський монастир (біл. Тадулінскі Свята-Успенскі манастыр) — колишній василіянський монастир у с. Тадулино, знаходився в мальовничій місцевості на березі озера Вимно (колись — Тадулинське) у Вітебському районі Вітебської області в Білорусі. Церква і монастир від заснування і до 1839 року мали назву Різдва Пресвятої Богородиці[1].

Тадулинський монастир
Назва на честь: Різдво Пресвятої Богородиці
Монастирський храм (1901—1918)
55°15′38″ пн. ш. 30°37′35″ сх. д.
Статус не існує
Країна  Білорусь
Розташування село Тадулино, Вітебський район, Вітебська область
Конфесія Руська унійна церква, Російська православна церква
Орденська приналежність василіяни
Архітектурний стиль Віленське бароко
Засновник Тадеуш Огінський
Засновано 1743
Реліквії Тадулинська ікона Божої Матері
Настоятель останній настоятель о. Сильвестр Буковський, ЧСВВ
Стан монастир і церква знищені
Ідентифікатори й посилання
Тадулинський монастир (Білорусь)
 Тадулинський монастир у Вікісховищі

Монастир був місцем Марійського культу, у головному вівтарі храму містилася чудотворна ікона Матері Божої Тадулинської, подарована монастирю фундатором Тадеушем Огінським у 1743 році[2].

Історія

Монастир василіян був заснований у 1743 році князем Тадеушем Огінським[3], великим писарем Великого Князівства Литовського, каштеляном Троцьким, воєводою Троцьким.

Кам'яний унійний храм у стилі Віленського бароко в Тадулино був побудований у 1769—1774 роках на місці старої дерев'яної церкви. Освячення церкви у 1793 році звершив архієпископ Полоцький Іраклій Лісовський.

Після скасування Унії монахи Тадулинського монастиря особливо відзначилися сильною вірою і небажанням переходити на православ'я. Останній ігумен Тадулинського василіянського монастиря о. Сильвестр Буковський за небажання переходити на православ'я був засланий в Єкабпільський монастир, де помер у 1849 році, не відмовившись від католицької віри, про що засвідчив у своєму заповіті.

Тадулинська ікона Божої Матері

У 1839 році унійний монастир перетворений на православний чоловічий, у 1888 році — став жіночим. На початок XX ст. у монастирі проживало 53 черниці, настоятелька Аристоклія.

Після Жовтневого перевороту з метою збереження колишнього способу життя, черниці змушені були організувати колгосп. Але Суражський райвиконком запропонував монахиням іти до родичів або в один із навколишніх колгоспів. Приміщення та майно монастиря перейшли у власність колгоспу, організованого в с. Слобода. Частина земель була передана колгоспам інших сіл.

У 1922 році значна кількість елементів внутрішнього оздоблення храму, ікон, особливо покритих дорогоцінними металами була вивезена владою, а у 1928 році монастир був остаточно закритий. Тоді також пропала чудотворна ікона Богородиці. У 1945 році церкву було висаджено в повітря, а близько 1960 року розібрано рештки монастирських мурів.

4 квітня 2011 року Синод Білоруської Православної Церкви прийняв рішення про відродження Свято-Успенського жіночого монастиря[4].

Архітектура храму

Церква була прямокутною в плані, з увігнуто-опуклим фасадом із двома вежами, розділеними пілястрами та увінчаними трикутним фронтоном. На ній був зображений герб Василіянського Чину: вогненний стовп з написом «Talis Est Basilius Magnus». Всередині було п'ять мармурових вівтарів, на прохання засновника збудованих за зразком ретабло в костелі францисканців у Сєнно.

Головний вівтар із чудотворною іконою Матері Божої, розміщений під навісом, відділяв місце для хору і виднівся над низьким іконостасом.

Галерея
  • Історичні зображення
  • План маєтку Огінських у Тадулині, 1743
  • Тадулинська ікона Матері Божої, Дмитрій Струков, між 1864 і 1867 рр.
  • План перебудови монастирського храму, 1879 р.
  • Тадулинський монастир до 1918 р.

Примітки
  1. Ваврик М. Нарис розвитку і стану Василіянського Чина… — С. 206.
  2. Празднование Тадулинской иконы пресвятой Богородицы. monasterium.by. Процитовано 15 березня 2020.
  3. Wołyniak. Bazyljańskie klasztory unickie w obrębie prowincji Białoruskiej… — S. 280.
  4. Свято-Успенский женский монастырь в д.Слобода: современность Тадулинской обители - Свято-Успенский женский монастырь. Свято-Успенский женский монастырь (ru-ru). Процитовано 15 березня 2020.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.