Тайбеков Єлубай Базімович

Єлубай Базімович Тайбеков (каз. Елубай Базимұлы Тайбеков; 15 травня 1901, аул Сабинди, тепер Акмолинська область, Казахстан — 19 січня 1991, тепер Казахстан) — радянський партійний і державний діяч, голова Ради міністрів Казахської РСР від 1951 до 1955 року. Член ЦК КПРС у 1952—1956 роках. Депутат Верховної ради Казахської РСР. Депутат Верховної ради СРСР 3—4-го скликань.

Тайбеков Єлубай Базімович
Голова Ради міністрів Казахської РСР
вересень 1951 року — 31 березня 1955 року
Попередник: Нуртас Ундасинов
Наступник: Дінмухамед Кунаєв
 
Народження: 15 травня 1901(1901-05-15)
Сабинди, Коргалжинський район, Акмолинська область
Смерть: 19 січня 1991(1991-01-19) (89 років)
Національність: казахи
Країна: СРСР
Освіта: Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва
Ступінь: кандидат економічних наук
Партія: КПРС
Нагороди:

Життєпис

В 11-річному віці почав працювати чабаном у бая[1]. У 1922—1924 роках навчався в Оренбурзькому зооветеринарному технікумі, від 1924 до 1926 — в Оренбурзькій школі робітничо-селянської міліції середнього командного складу. 1926 року вступив до лав ВКП(б).

Від 1926 до 1930 року працював у Кустанайському окрузі: заступником начальника окружного адміністративного відділу (1926—1927), заступником прокурора округу (1927—1928), відповідальним секретарем Убаганського райкому ВКП(б) (1928—1929), начальником Карабаликської землевпорядкувальної партії (1929), начальником окружного адміністративного відділу (1929—1930). У 1930—1935 роках навчався в Сільськогосподарській академії імені К. А. Тимірязєва, після закінчення якої у 1935—1942 роках викладав у Казахському сільськогосподарському інституті. Кандидат економічних наук (1940)[1]. 1950 року закінчив курси перепідготовки при ЦК ВКП(б).

Від 1942 до 1958 року перебував на партійній і державній роботі:

  • 1942 — заступник начальника політичного управління Народного комісаріату земельного господарства Казахської РСР;
  • від 1942 року — другий, у 1944—1948 — перший секретар Актюбінського обкому КП(б) Казахстану;
  • 1950—1951 — перший секретар Акмолинського обкому КП(б) Казахстану;
  • У вересні 1951 — 31 березня 1955 року — голова Ради міністрів Казахської РСР;
  • квітень 1955 — січень 1958[1] — голова виконавчого комітету Східноказахстанської обласної ради.

Від 1957 до 1977 перебував на науковій та викладацькій роботі:

  • 1957 — директор Казахського НДІ кормів і пасовищ;
  • 1957—1961 — академік-секретар відділення економіки й організації сільського господарства Академії наук Казахської РСР;
  • 1961—1963 — ректор Казахського сільськогосподарського інституту, потім там же керував кафедрою, доцент.

Делегат XIX з'їзду КПРС (1952)[2]; член ЦК КПРС (1952—1956)[3]. Депутат Ради Союзу Верховної ради СРСР 3-го (1950—1954)[4] й 4-го (1954—1958)[5] скликань.

Від 1977 року на пенсі; персональний пенсіонер союзного значення[1].

Нагороди

Примітки
  1. ЦентрАзія.
  2. Делегати XIX з’їзду ВКП(б) — КПРС 5—14.10.1952 (рос.). Довідник з історії комуністичної партії та Радянського Союзу 1898—1991. Процитовано 14 вересня 2018.
  3. Центральний Комітет, обраний XIX з’їздом ВКП(б) — КПРС 14.10.1952, члени (рос.). Довідник з історії комуністичної партії та Радянського Союзу 1898—1991. Процитовано 14 вересня 2018.
  4. Депутати Верховної ради СРСР III-го скликання 1950—1954 (рос.). Довідник з історії комуністичної партії та Радянського Союзу 1898—1991. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 14 вересня 2018.
  5. Депутати Верховної ради СРСР IV-го скликання 1954—1958 (рос.). Довідник з історії комуністичної партії та Радянського Союзу 1898—1991. Процитовано 14 вересня 2018.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.