Тай Сігал

Музика Тая Сігала часто поєднує в собі елементи багатьох жанрів, таких як гаражний рок, панк-рок, психоделічний рок, нойз-рок, глем-рок, так і хеві-метал і класичний рок. В інтерв’ю Сігал стверджує, що його улюбленою групою завжди була Hawkwind.[3] Великий вплив на його ранню творчість справив Девід Боуї, Марк Болан та хард-рок і панк-рок групи: Black Sabbath, KISS, The Stooges і Black Flag (особливо вплинули на Ty Segall Band).[4] Тим не менш, з часом альбоми Тая стали ніжніші за звучанням (альбоми Goodbye Bread та Sleeper) переймаючи настрої Ніла Янга, The Byrds, The West Coast Pop Art Experimental Band, The Beatles (вокал в деяких альбомах Тая навіть порівнюють з Джоном Леноном), ранніх T.Rex (коли вони були відомі як Tyrannosaurus Rex) і Grateful Dead.[5][6][7] Вагома частина його натхнення бере початок із інді та гаражних сцен Сан-Франциско, на яких він формував групи Thee Oh Sees (фронтмен Джон Дуаєр є другом Тая),[8] Sic Alps і White Fence.

Тай Сігал переважно використовує гітари і підсилювачі Fender. Із гітар, які він використовує помітно частіше, слід відмітити сонячну Fender Jaguar і зелено-морську Fender Mustang. Його головною і часом єдиною педаллю ефектів є педаль Death By Audio Fuzz War.[9] У 2013 Death By Audio випустили педаль, створену під надхенням від Тая Death by Audio Sunshine Reverberation Pedal у кількості лише 100 штук.[10]

Сігал почав свою кар’єру музиканта як тимчасовий учасник в різних андерграунд групах в каліфорнійському окрузі Орандж і на території затоки Сан-Франциско в 2008. Його перший сольний реліз був випущений лейблом Wizard Mountain на касеті і називався Horn The Unicorn (пізніше перевиданий HBSP-2X на вініловій пластинці). Приблизно в той же час Wizard Mountain також випустила спліт-касету Halfnonagon де були треки Сігала та групи Superstitions.

Його дебютний сольний альбом Ty Segall побачив світ у 2008 завдяки лейблу Castle Face Records. Цей альбом слідує обмеженій низці 7" синглів та LP-сплітів з групою Black Time. У 2009 вийшов другий альбом − Lemons. Його зустріли з позитивними відгуками.[11] Цей реліз був ще одним із іншого ряду успішних і обмежених семидюймових платівок і LP Reverse Shark Attack − альбому з пожиттєвим співучасником Мікалом Кроніном (Mikal Cronin).[12] Студійні альбоми Melted та Goodbye Bread вийшли в 2010 і 2011 відповідно.

У 2012 Тай випустив три повноцінних альбоми: Hair, разом із White Fence у квітні, Slaughterhouse, записаний з його гастрольною групою (26 червня)[13] і сольний альбом Twins, випущений 9 жовтня.[14][15][16][17] Альбом породив 2 сингли: "The Hill" і "Would You Be My Love?". Відповідаючи на питання щодо цього альбому, Сігал стверджував: «Я хочу зробити тотальний глем, схожий на Stooges-meets-Hawkwind or Sabbath. Я думаю, що це буде дуже весело. Я хочу скинути людей. Я хочу зробити справді важку платівку: диявольску, диявольский спейс-рок. Помістіть маленького Сатану у космос і ви отримаєте такий звук.»[18][19]

У 2013 Тай Сігал почав новий проект — Fuzz, випустивги три семидюймових сингли. Повноформатний альбом Fuzz був записаний у травні і вийшов 1 жовтня 2013 під лейблом In The Red Records.[20] Того ж року, Сігал випустив його сольний альбом Sleeper 20 серпня (19 серпня у Великій Британії) знову під лейблом Drag City Records незважаючи на заяви критиків.[21] У листопаді 2013, Сігал зіграв на фінальному етапі всесвітньо відомого фестивалю All Tomorrow's Parties у таборі відпочинку в Camber Sands (Англія).[22]

• Офіційний вебсайт
• Тай Сігал на last.fm
• Публічна сторінка фанів Ty Segall Вконтакті
• Тай Сігал на сайті Free Music Archive