Такеміцу Тору

Тору Такеміцу (яп. 武満 徹; 8 жовтня 1930 — 20 лютого 1996) — японський композитор.

Такеміцу Тору
яп. 武満徹
Народився 8 жовтня 1930(1930-10-08)[1][2][…]
Токіо-сітіd, Токіо, Японія[1], Токіо, Японія[3] або Hongō-kud
Помер 20 лютого 1996(1996-02-20)[1][2][…] (65 років) або 22 лютого 1996(1996-02-22)[4] (65 років)
Токіо-сітіd, Токіо, Японія[1] або Район Мінато, Токіо, Японія[3]
·рак сечового міхураd
Країна  Японія[5]
Діяльність композитор, педагог, кінокомпозитор, письменник, класичний гітарист, autodidact
Alma mater Токійський університет мистецтв
Вчителі Yasuji Kiyosed[5]
Знання мов японська[2]
Заклад Єльський університет
Членство Академія мистецтва НДРd
Жанр Імпресіонізм у музиці[5]
Нагороди

Glenn Gould Prized

Grawemeyer Award for Music Compositiond (1994)

Otaka prized

IMDb ID 0006316

Творчий шлях
Тору Такеміцу

Народився в Токіо. Вчився у Ясудзі Кійосе (Yasuji Kiyose), очільника японського відділення Товариства сучасної музики. В роки Другої світової війни захопився французькою музикою XX століття (К. Дебюссі, Е. Саті О. Мессіан). В 1951 році став одним із засновників авангардної мистецької групи "Дзіккен Ко: бо: " (実験工房), з середини 1950-х зайнявся електронною музикою. В 1958 році його «Реквієм» почув під час свого візиту до Японії Стравінський, він високо оцінив його «щирість» і «пристрасність».

На початку протиставляючи свої пошуки традиційної японської музики, з кінця 1950-х Такеміцу йде до синтезу японської та європейської мелодичної культури. Зазнав глибокий вплив Д. Кейджа, разом з тим сприйняв культуру дзен в інтерпретації Д. Т. Судзукі, звідси його трактування порожнечі і мовчання як основи музики. У 1970-і роки, після виставки Експо -70 в Осаці, Такеміцу вступив в контакт з найбільшими композиторами і виконавцями Європи та США (К. Штокхаузен, Я. Ксенакіс, Г. Голліґер та інші).

Твори
  • Реквієм для струнного оркестру (1957)
  • Звучна самотність для оркестру (1958)
  • Landscape для струнного квартету (1960)
  • Water Music для магнітофонної стрічки (1960)
  • Textures для фортепіано та оркестру (1964)
  • Wind Horse для змішаного хору (1966)
  • The Dorian Horizon для 17 струнних (1966)
  • November Steps для біви, сякухаті і оркестру (1967)
  • Cross Talk для двох бандонеонів і магнітофонної стрічки (1968)
  • Stanza I для гітари, клавесина, арфи, вібрафона і жіночого голосу на текст з «Логіко-філософського трактату» Людвіга Вітгенштейна (1969)
  • Winter для оркестру (1971)
  • Близнюки для гобоя, тромбона і двох оркестрів (1971, написано для Г. Голліґера і В. Глобокара)
  • In an autumn garden для оркестру гагаку (1973)
  • Waves для кларнета, валторни, двох труб і барабана (1976)
  • A Flock descends into the Pentagonal Garden для оркестру (1977)
  • Dreamtime для оркестру (1981)
  • Rain Tree для двох маримб і вібрафону (1981)
  • Rocking Mirror Daybreak для двох скрипкових дуетів (1983)
  • Riverrun для фортепіано та оркестру (1984)
  • Dream / Window для оркестру (1985)
  • Rain Dreaming для клавесина (1986)
  • I hear the water dreaming для флейти і оркестру (1987)
  • Nostalghia для скрипки і струнного оркестру, пам'яті А. Тарковського (1987)
  • A Boy Named Hiroshima для двох гітар (1987)
  • Twill by Twilight для оркестру, пам'яті Мортона Фелдмана (1988)
  • A String around Autumn (для Імаї Нобуко) (1989)
  • Visions для оркестру (1990)
  • From me flows what you call Time для 5 ударників та оркестру (1990)
  • Quotation of Dream — Say sea, take me! для двох фортепіано та оркестру (1991)
  • Rain Tree Sketch II для фортепіано, пам'яті Олів'є Мессіана (1992)
  • Archipelago S. для 21 інструменту, розділених на 5 груп (1993)
  • Equinox для гітари (1993)
  • Spirit garden для оркестру (1994)
  • Paths для труби, пам'яті Вітольда Лютославського (1994)
  • Spectral Canticle для скрипки, гітари та оркестру (1995)

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119299151 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Archivio Storico Ricordi — 1808.
  4. Library of Congress Authorities — Library of Congress.
  5. https://www.francemusique.fr/personne/toru-takemitsu

Література
  • Poirier A. Toru Takemitsu. [S.l.]: Editions Tum/Michel de Maule, 1996
  • Burt P. The Music of Toru Takemitsu. New York: Cambridge UP, 2001
  • A way a lone: writings on Tōru Takemitsu/ Hugh De Ferranti, Yôko Narazaki, eds. Tokyo: Academia Music, 2002
  • Ohtake N. Creative sources for the Music of Toru Takemitsu. Aldershot: Scolar Press, 1993

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.