Талькові руди

Гол. мінерал Т.р. – тальк. Характерні мінерали-супутники – хлорит, брейнерит, доломіт, кальцит, актиноліт, тремоліт, антигорит.

Розрізнюють: багаті Т.р. – талькіти (тальку понад 75%) і бідні (не менше 35%). Залягання рудних тіл в осн. круте і контролюється літологічними і тектонічними чинниками. Поклади Т.р. звичайно лінзовидні і пластоподібні, рідше – січні жили і штоки. Частіше за все потужність покладів складає від перших до дек. десятків м, рідко сотень м. Гіпергенні порошкуваті талькіти складають потужні крутопадаючі тіла в древніх корах вивітрювання. Т.р. відомі в Україні (Правдинське, Веселянське род.), в Закавказзі, Казахстані, РФ, Сер. Азії, Франції, Австрії, Італії, в Рудних горах, Чехії, у США, Бразилії, Індії, Китаї, Кореї та ін.

Родовища тальку і талькового каменю належать до метаморфогенно-гідротермальних утворень. Серед покладів тальку і талькового каменю залежно від складу материнських порід виділяють два типи родовищ:

• а) родовища, пов'язані з метаморфізмом ультраосновних порід;
• б) родовища, пов'язані з карбонатними породами (головним чином, доломітами).

Родовища, пов'язані з метаморфізмом ультраосновних порід (дунітів, перидотитів, піроксенітів, серпентинітів і пікритів) мають велике значення для промисловості, оскільки вони є джерелом товарного тальку, хоча якість такого тальку звичайно невисока. До цього типу родовищ належать родовища тальку і талькового каменю в Україні (Веселянське), РФ (Комодем'янівське, Пугачовське, Шабровське, Сиростанське, Джетигаринське, Киємбайське та ін. на Уралі), в Північній Осетії, в Кара-Калпакії, Туві (Актовракське), США (штати Вірджинія, Каліфорнія та ін.), Канаді (провінція Квебек) та інш. В Україні талькові породи є серед метаморфічних порід Українського щита на Криворіжжі (глибина залягання 75-500 м). Прогнозні ресурси талькових сланців – 10-12 млн.т. В Інгулецькому залізорудному родов. талькові сланці містяться в розкривних породах.

Родовища, пов'язані з карбонатними породами, поширені серед доломітів і доломітизованих вапняків. Вони мають вигляд пластів, жил і лінзоподібних тіл різних розмірів і розміщуються, як правило, недалеко від контакту доломіту з кислими виверженими породами. Родовища карбонатних тальків є в Росії (Онотське у Східному Сибіру, Біраканське на Далекому Сході), Казахстані і Середній Азії, США, Канаді, Франції, Італії, Австрії та ін.

Родов. Т.р. розробляються в осн. відкритим способом. Для відбору грудкового тальку найвищої білизни використовується ручна і автоматична фотоелектрична вибірка. Видалення залізистих домішок з низьких сортів іноді проводиться магнітною сепарацією; вилучення тальку – пінною флотацією. Для одержання талькового порошку за рубежем широко застосовуються струминні млини. Добувають Т.р. більш ніж в 40 країнах. Облік видобутку тальку проводять спільно з пірофілітом. Провідні країни по видобутку – США, Бразилія, РФ, Індія, Фінляндія, Франція, Італія, Австрія, Канада.

В Україні талькові породи поширені в межах Криворізького залізорудного басейну на глибині 75-500 м. Прогнозні ресурси талькових сланців – 10-12 млн.т. Тальк видобувається у родовищах Правдинському і Веселянському.

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.