Тана (комуна)

Територія відноситься до історичної області Лапландія.

1 січня 1864 року муніципалітет Тана був виділений з муніципалітету Нессебю і утворив окрему адміністративну одиницю, яка включала також територію сучасного муніципалітету Ґамвік (виділеного тоді зі складу Лебесбю).

1 липня 1913 року зі складу Тана були виділені окремі муніципалітети Ґамвік і Берлевоґ. 1 січня 1964 року до муніципалітету Тана був приєднаний муніципалітет Полмак.

Назву муніципалітет отримав від річки Тана. На північносаамській мові Deatnu означає «велика ріка», що перейшло у норвезьку мову як «Тана».

До 1918 року назва писалася як «Tanen». У 1992 році муніципалітет був перейменований в Деатну-Тана (Deatnu-Tana)[2], але в 2005 році назву знову було змінено, тепер назви Тана і Деатну вважаються рівноправними.[3]

Герб муніципалітету був створений в кінці XX століття і затверджений 11 травня 1984 року. У традиційних норвезьких кольорах зображено три низькі річкові човни, що символізують саамів, фінів і норвежців, які спільно проживають на цій прикордонній території.[4]

Територія муніципалітету розташована в нижній течії річки Тана, а також по берегах Тана-фіорду. У верхів'ях річки Тани за нею (через Лапландський міст) проходить кордон з фінським муніципалітетом Утсйоки провінції Лапландія.

Основні поселення розташовані по берегах річки: Сірма, Полмак, Рустефйелбма, Сейда, Скіпагурра (254 осіб в 2008 році), Аустертана і Танабру (590 осіб у 2009 році). Поселення Танабру є адміністративним центром муніципалітету, названий в честь побудованого тут в 1948 моста через річку, зараз по ньому проходить автошлях E6.

Річка Тана відома своїм промислом лосося.

• Мартін Сканше (Martin Schanche), ралі-гонщик
• Крістін Стейра (Kristin Størmer Steira), лижниця

• Терський район[5]