Танковий батальйон

Та́нковий батальйон — основний тактичний підрозділ у танкових (бронетанкових) військах багатьох держав, який призначений для виконання тактичних завдань у складі танкового або загальновійськового формування (полк, бригада, дивізія), а в деяких випадках і самостійно у тісній взаємодії зі з'єднаннями, частинами і підрозділами інших родів військ і спеціальних військ Сухопутних військ в різних умовах.

Скорочене написання — тб. Організаційно тб входив як до складу танкових чи механізованих полків, так і був окремим підрозділом при штабі корпусу/армії (отб). Танковий батальйон, на відміну від мотострілецького батальйону, не містить підрозділів для посилення його вогневої потужності, за винятком зенітно-ракетного взводу (ЗРВ) у складі окремих танкових батальйонів (отб). У штатний склад батальйону входять (варіант) :

• три танкові роти (тр);
• взвод технічного забезпечення;
• взвод матеріального забезпечення;
• взвод зв'язку;
• медичний пункт батальйону.

Якщо танковий батальйон входить до складу танкового полку чи бригади, то в кожному взводі по 3 танки. Разом — 31 машина. А якщо входять до складу механізованих полків чи бригад, то в кожному взводі по 4 танки. Разом — 40 машин.

Дане правило формування закріпилось в Радянської Армії з 50-х років, з початку сформування мотострілецьких військ. За правилами радянської тактики, танковий батальйон в мотострілецькому полку/бригаді, у разі широкомасштабних бойових дій розосереджується для вогневого посилення по мотострілецьким батальйонам — повзводно на кожну роту. Що вимагало збільшення кількості бойових машин в танковому взводі до 4. За тими ж правилами — танкові полки/бригади діяли на напрямку зосередження основного удару по противнику в складі не менше однієї танкової роти, для чого наявність у взводі трьох танків було оптимальним.