Тарвагатай Нуруу (національний парк)

Національний парк Тарвагатай Нуруу охоплює південно-західну частину Тарвагатайського хребта в Хангайських горах, що в центральній Монголії. Парк охороняє перехідну зону між напівпосушливими степами півдня і хвойними лісами північних схилів хребта. В 2002 році внаслідок сильної пожежі вигоріла значна частина парку, включаючи 800 км² лісу модрин і сибірських сосен. Парк розташований за 60 км на північний схід від Уліастаю, на сході Завханського аймаку.

Національний парк Тарвагатай Нуруу
монг. Тарвагатай Нуруу
Категорія МСОПII (Національний парк)
Хребет Тарвагатай; видно вершину гори Отгон-Тенгер
Хребет Тарвагатай; видно вершину гори Отгон-Тенгер
48°00′ пн. ш. 97°30′ сх. д.
Розташування:  Монголія, аймак Завхан
Найближче місто: Уліастай
Площа: 5 467 га
Заснований: 2000
Країна  Монголія

Топографія

Парк простягається на 100 км на північний схід від підніжжя гори Отгон-Тенгер, найвищої гори Хангайського хребта. Місцевість парку гориста, з середньою висотою від 2200 до 3200 метрів. Хребти відносно пласкі, з крутими південними схилами та широкими льодовиковими долинами.

Клімат

Клімат району холодний напівсухий (BSk за класифікацією Кеппена). Цей клімат характерний для степів.

Флора і фауна

Висотна поясність забезпечує національному парку високе біорізноманіття. Рослинні зони включають в себе луки в долинах, ліси на північних схилах, альпійську тундру на вершинах гір. Кліматичні зони різняться в залежності від видів гірських схилів, впливу вітру, сонця і випаровування, льодовикової чи вулканічної місцевості. Біля 70% степових ділянок на півдні національного парку займають злаки роду Вівсюнець (Helictotrichon), Нечуйвітер (Hieracium), Костриця (Festuca) та інші, а також осоки, такі як Осока стопоподібна (Carex pediformis). Ліси північних схилів складаються здебільшого з сибірських модрин і сосен.

В парку мешкають рідкісні тварини, так як архари, сибірські козли і кабарги, благородні олені, снігові барси, бабаки сибірські. В парку проживають більше 60 видів птахів, включаючи рідкісних лебедів-кликунів і орланів-білохвостів.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.