Завхан
Завхан (раніше Дзабханський аймак, монг. Завхан аймаг) — аймак, розташований на північному заході Монголії. Площа аймаку складає 82500 кв км, центр аймаку місто Уліастай розташоване на відстані 1115 км від Улан-Батору. Аймак було створено у 1931 році, він складається з 24 сомонів. Населення станом на 2010 рік 64924 (15 місце). Щільність населення 0,79 чол на км кв.
Завхан | |||||
---|---|---|---|---|---|
(монг. Завхан аймаг) | |||||
| |||||
Адм. центр | Уліастай | ||||
Найбільше місто | Уліастай | ||||
Країна | Монголія | ||||
Регіон | Північно-західна Монголія | ||||
| |||||
Номерний знак | ЗА_ | ||||
Офіційна мова | монгольська | ||||
Населення | |||||
- повне | 64 924 (15) | ||||
- густота | 0,79 (15) | ||||
Площа | |||||
- повна | 82 457 км² (7) | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 1886 м | ||||
- мінімальна | 1886 м | ||||
Часовий пояс | UTC+8 | ||||
Дата заснування | 1931 | ||||
Вебсайт | zavkhan.gov.mn | ||||
Код ISO 3166-2 | MN-057 | ||||
|
Географія
На півночі Завхану проходить державний кордон між Монголією та Росією (Республіка Тува), на заході він межує з аймаком Увс, на південному заході з аймаком Ховд, на півдні з Говь-Алтай, на південному сході — з Баянхонгор, на сході з Архангаєм, на північному сході з Хувсгел аймаком.
Рельєф
Назва аймаку походить від річки Завхан, яка протікає його територією. На території аймаку бере свій початок один з двох витоків річки Селенга — Ідер. Також є річка Богд. Західний кордон аймаку межує з великим озером Хар-Нуур. Також є озера Буст-Нуур, Дурген, Ойгон нуур, Телмен Нуур(200 кв км). [1] Гори — основні хребти Хангаю Отгон-Тенгер (4008 м). Гірська місцевість. Піщані бархани довжиною 100–200 км. Також на території Завханського та Гобі-Алтайського аймаків є піщаний бархан Монгол елс довжиною 600 км та площею 2724 кв км. На території аймаку розташовані піски Борхир елс довжиною 180 км та шириною 15 км. Посеред пісків є джерела, озера Баян, Хар.
Корисні копалини
Родовища залізної руди, свинцю, золота, кольорових та урановмісних металів, шпату, мідно-молібденової руди, хімічної та будівельної сировини.
Клімат
Клімат різко-континентальний. Середня температура січня −34 градуси цельсія (у Тосонценгеле до −53С), липня +22 градуси, середня норма опадів у горах 400 мм, на рівнині 200–260 мм.
Тваринний світ
Водяться муфлони, козулі, антилопи-джейрани, рисі, лисиці, корсаки, вовки, дикі кішки.
Адміністративний поділ
№п/п | сомон | Площа тис. кв км | Населення | Центр |
1 | Алдархаан | 7,3 | 5200 | Алдар |
2 | Асгат | 0,7 | 1500 | Асгат |
3 | Баянтес | 4,2 | 3000 | Алтай |
4 | Баянхайрхан | 2,6 | 3200 | Алтанбулаг |
5 | Дорволжин | 7,26 | 3200 | Буга |
6 | Завханмандал | 3,6 | 2100 | Нуга |
7 | Ідер | 3,8 | 3700 | Зуунмод |
8 | Іх-Уул | 3,8 | 7000 | Буянт-Ухаа |
9 | Нумруг | 3,3 | 2900 | Ходорго |
10 | Отгон | 6 | 4000 | Буянт |
11 | Сантмаргац | 2,4 | 1564 | Холбоо |
12 | Сонгино | 2,49 | 2800 | Цавдан |
13 | Булнай | 5,3 | 12200 | Шумуултай |
14 | Тудевтей | 2,7 | 2700 | Ойгон |
15 | Телмен | 3,4 | 3700 | Увгуд |
16 | Тес | 8,72 | 4400 | Зур |
17 | Ургамал | 3,5 | 2400 | Хунгий |
18 | Цагаанхайрхан | 2,6 | 2800 | Ширее |
19 | Цагаанчулуут | 2,5 | 2600 | Цагаанчулуут |
20 | Цецен уул | 2,4 | 2300 | Тегш |
21 | Шилуустей | 2,8 | 3000 | Балгатай |
22 | Ерденехайрхан | 4,1 | 3500 | Алтай |
23 | Яруу | 5 | 4200 | Чандмань |
24 | Уліастай | 0,032 | 16240 | Уліастай |
Промисловість та сільське господарство
Головний сектор економіки — сільське господарство, передусім тваринництво. У 2011 році у сомоні Телмен розпочато будівництво ТЕС яка обслуговувати потреби аймаків Завхан та Говь-Алтай. Першу чергу потужністю 30 мВт планується здати до 2015 р.
Пам'ятки, музеї
У місті Завхан є два музеї: Музей відомих людей та Краєзнавчий музей.
- Монастир Дашиндаржа відкрився у 1990 році і в ньому перебуває 50 монахів. Монастир розташовано в юрточному районі Завхану.
- Жавхлант Толгой вершина на північ від центру міста Завхан звідки відкривається вид на місто.
- Руїни міста Сангийн датуються 1733 роком.
- Отгон-Тенгер — вічно вкрита снігом вершина висотою 4008 в сомоні Отгон з якої починаються річки Буянт та Богд. Вважається священною горою на якій регулярно проводяться урочисті ритуали.
Примітки
- http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/1481866
- Архівована копія. Архів оригіналу за 11 липня 2015. Процитовано 16 лютого 2015.