Тариф на електричну енергію

Отримувана потужність у реальному часі вимірюється у ватах (скорочено Вт), ввиду малої розмірності цієї одиниці, більш звичною для вжитку є одиниця у 1 кіловат (кВт), тобто 1000Вт. На рідкокристалічному екрані сучасних лічильників можна бачити поточне споживання як цифрову індикацію серед відображень інших відомостей — спожитої потужності, напруги тощо. У випадку відсутності дисплея — у вигляді частоти миготіння світлодіодних індикаторів у дешевих електронних лічильниках. Якщо це старий індукційний лічильник — потужність видно на око як швидкість обертання диску лічильника. Для домогосподарств, інтенсивність споживання не тарифікується і рідко контролюється, і, зазвичай обмежена рамками виділеної потужності на домогосподарство у розмірі 3–15 кВт. Для промислових споживачів, розмір потужності у реальному часі може мати теж варіабельну тарифікаію, мати облік активної та реактивної складової, мати опломбовані від заміни автомати для вимикання по силі струму тощо.

Спожита потужність бере до уваги ще одну обов'язкову складову — час, який пройшов та обчислюється розміром переданої потужності у ватах за одиницю часу, для зручності, загальноприйнята одиниця — кВт•год. Тобто, для розуміння, 1 кВт•год буде еквівалентний ціні, яку заплотись споживач, якщо у нього буде увімкний прилад потужністю 1000 Вт, наприклад, праска протягом 60 хвилин. Тариф на передану електроенергію не залежить від напруги мережі, так як враховується потужність а не напруга чи сила струму, але, при відхиленні номінальної напруги мережі від нормативів у будь-яку сторону, абонент має право претендувати на знижку у тарифікації спожитої енергії. Для згладжування пікових вранішніх, денних та нічних навантажень на енергосистему, можуть застосовуватись 2 чи 3 періодні обліки електроенергії. Такі лічильники враховують час доби, мають різну тарифікацію і можуть мати значну вигоду для опалення, акумулювання тепла, відкладених запусків для побутових придадів чи виробничих технологічних процесів.

Багатозональна, фактично динамічна тарифікація дуже активно використовується у міждержавних об'єднаних енергосистемах, коли учасники ринку, будучи об'єднані мережею, закуповують або продають небаланси потужності — у такому випадку облік ведеться по динамічній ціні, і, часто відповідно до правил біржі: у залежності від часу доби, погоди, енергопотреб — тариф завжди різний і зазвичай обраховуються у вартості одного мегавату (МВт).

При плановому або, іншими словами, «ручному регулюванні», якщо не враховувати динамічності ринку та його біржовий характер, тарифікацію електроенергії можна виділити в три базових групи:

• Найдешевшою є електроенергія отримана з базової генерації (наприклад електроенергія атомних електростанцій). Оскільки маневреність атомних станцій мала та впирається у фізику роботи атомного реактора, така електроенергія найдешевша у структурі генерації.

• Середньою по вартості є електроенергія, отримана з станцій які слідують за навантаженням — нові покоління малих атомних станцій, гідроелектростанції, теплові станції на газових турбінах, станції на біопаливі. Такі електростанції можуть нарощувати об'єми роботи у вранішні, денні та вечірні потреби та дещо зменшувати генерацію у нічний час.

• Найдорожчою є електроенергія, отримана з пікових електростанцій. Такі електростанції можуть швидко компенсувати раптові великі потреби у разі аварій у енергосистемі, на магістральних лініяз, непередбачених пікових потреб через погодні умови, непередбачених вимкнень групи споживачів коли електроенергію потрібно різко почати «споживати» щоб нормалізувати підвищення частоти в енергосистемі. До такої групи відносяться гідроакумулюючі станції, пневматичні станції, акумуляторні батареї, окремі теплоелектростанції. Фактично, пікові електростанції по своїй природі часто є сховищем електроенергії яке є вичерпним.

Тарифи визначені у постанові КМУ № 1325 від 28.12.2020 від 28 грудня 2020 року.[1] Відповідно до постанови, з 1.01.2021 року тариф для населення становить 1,68 грн. за кВт-год.[1] Постанова не зачіпає механізм призначення та виплати пільг і субсидій.

Зокрема, згідно з цією постановою припиняють свою дію знижені тарифи, зокрема і в розмірі 0,9 грн за 1 кВт/год, для наступних категорій споживачів:

• для житлових приміщень, обладнаних електроопаленням
• для багатодітних сімей, прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу
• для населення, яке проживає в 30-кілометровій зоні атомних електростанцій[2]

• Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. N 1357 «Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення»

• Зелений тариф
• Лічильник електричної енергії
• Крадіжка електроенергії