Татаупа малий

Вид поширений у Центральній і Південній Америці. Мешкає у тропічних низинних лісах, узліссях, низинних вічнозелених лісах, вторинних лісах та низинних чагарниках на висоті до 2000 м над рівнем моря.

Дрібний птах завдовжки від 22 до 24 см в довжину і вагою близько 220 г. Він має коричневе оперення з сірим відтінком на голові. Його шия бурувата, горло біле, а живіт яскраво-коричневого кольору. Самиця внизу має яскравіший червонувато-коричневий відтінок. Ноги можуть бути сірими, оливковими або жовтими.

Живе у густому підліску. Харчові звички залежать від пори року, хоча переважно він травоїдний. У літній час раціон складається з дрібних плодів, насіння і включає в себе дрібних безхребетних. У зимовий сезон він, зазвичай, їсть різноманітне насіння або ягоди, зібрані на землі. У молодому віці він більше залежить від комах, ніж коли вони стають дорослими.

Період розмноження — з травня по жовтень. Гніздо облаштовує у лісовій підстилці. У кладці 2 яйця. Яйця насиджує самець.

• C. soui meserythrus (Sclater, PL, 1860) — поширений в Мексиці, Белізі, Гондурасі, Гватемалі, Сальвадорі та Нікарагуа.[5]
• C. soui modestus (Cabanis, 1869) — в Коста-Риці та західній Панамі.[5]
• C. soui capnodes Wetmore, 1963 — на північному заході Панами.[5]
• C. soui poliocephalus (Aldrich, 1937) — на тихоокеанському узбережжі Панами.[5]
• C. soui caucae (Chapman, 1912) — в долині річки Магдалена в Колумбії.[5]
• C. soui harterti (Brabourne & Chubb, C, 1914) — на тихоокеанському узбережжі Колумбії та Еквадору.[5]
• C. soui mustelinus (Bangs, 1905) — на північному сході Колумбії та у Венесуелі.[5]
• C. soui caquetae (Chapman, 1915) — на південному сході Колумбії.[5]
• C. soui nigriceps (Chapman, 1923) — у східному Еквадорі та на північному сході Перу.[5]
• C. soui soui (Hermann, 1783) — у східній Колумбії, східній та південній Венесуелі, Французькій Гвіані, Гаяні, Суринамі та на північному сході Бразилії.[5]
• C. soui albigularis (Brabourne & Chubb, C, 1914) — на північному сході Бразилії.[5]
• C. soui inconspicuus Carriker, 1935 — на півночі Болівії та в центральній частині Перу.[5]
• C. soui andrei (Brabourne & Chubb, C, 1914) — в Тринідаді та на півночі Венесуели.[5]
• C. soui panamensis (Carriker, 1910) — на узбережжі Панами і на Перлинних островах Панами[5].

• American Ornithologists' Union (1998). Tinamiformes: Tinamidae: Tinamous. Check-list of North American Birds (вид. 7th). Washington, D.C.: American Ornithologists' Union . с. 2. ISBN 1-891276-00-X. Проігноровано невідомий параметр |orig-year= (довідка)
• BirdLife International (2008). Little Tinamou - BirdLife Species Factsheet. Data Zone. Процитовано 9 Feb 2009.
• Brands, Sheila (Aug 14, 2008). Systema Naturae 2000 / Classification, Crypturellus soui. Project: The Taxonomicon. Процитовано Feb 9, 2009.
• Clements, James (2007). The Clements Checklist of the Birds of the World (вид. 6th). Ithaca, NY: Cornell University Press. ISBN 978-0-8014-4501-9.
• Davies, S.J.J.F. (2003). «Tinamous». У Hutchins, Michael. Grzimek's Animal Life Encyclopedia. 8 Birds I Tinamous and Ratites to Hoatzins (2nd вид.). Farmington Hills, MI: Gale Group. pp. 57–59. ISBN 0-7876-5784-0.
• ffrench, Richard (1991). A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago (вид. 2nd). Comstock Publishing. ISBN 0-8014-9792-2.
• Gotch, A. F. (1995). Tinamous. Latin Names Explained. A Guide to the Scientific Classifications of Reptiles, Birds & Mammals. New York, NY: Facts on File. с. 183. ISBN 0-8160-3377-3. Проігноровано невідомий параметр |orig-year= (довідка)
• Hilty, Birds of Venezuela, ISBN 0-7136-6418-5
• Little Tinamou videos, photos & sounds on the Internet Bird Collection
• Little Tinamou photo gallery VIREO