Таурів
Та́урів — село Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на Безіменному потоці, в центрі району. Адміністративний центр колишньої Таурівської сільської ради.(до 2015 року)
| село Таурів | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район/міськрада | Тернопільський район |
| Рада | Таурівська сільська рада |
| Облікова картка | Таурів |
| Основні дані | |
| Засноване | 1599 |
| Населення | 1 060 |
| Територія | 0.274 км² |
| Густота населення | 3868.61 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47622 |
| Телефонний код | +380 3547 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°32′30″ пн. ш. 25°16′38″ сх. д. |
| Водойми | Безіменний потік |
| Відстань до районного центру |
25 км |
| Найближча залізнична станція | Денисів-Купчинці |
| Відстань до залізничної станції |
14 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47622, с.Таурів, вул.Центральна, 7 |
| Карта | |
  Таурів | |
 Таурів | |
| Мапа | |
| |
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Козлівської селищної громади.
Біля Таурова є Спортивний комплекс «Купина».
Населення — 1060 осіб (2007).
Історія
Перша писемна згадка — 1465 як Таворів. У податковому документі за 1564 село значиться під назвою Таборів[1].
Про село є згадка в документі від 22 березня 1599 року, де львівський римо-католицький архієпископ Ян Димітр Соліковський віддає село в довічне користування Йосифові Дорожинському.
За переказами колишнє село було на лівому березі річки Стрипи. Однак після нападу татаро-монголів вони переселилися на правий берег. Під час нападів вони тікали в урочище. І коли їх запитували, «куди ви йдете?», то жителі відповідали «та у рів». Так і виникла назва поселення, а згодом і села.
Друга версія стверджує, що в часи татарських набігів один із татар на ім'я Тавро залишився та поселився в урочищі під горою. Ця околиця села так і називається — Велика Гора.
За третьою версією, колись на сучасній території села було пасовище, на якому випасали коней. На ногах коней були випечені клейма — тавра. Від цього нібито походить назва села Таврів. Проте дана версія є найменш вірогідною.
У 1880 році внаслідок пожежі згоріли дерев'яна церква і близько 70 помешкань.
Діяли «Просвіта», «Сокіл» та інші товариства.
Населення
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[2]:
| Мова | Число осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 99,81 | |
| російська | 0,19 |
Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.
Пам'ятки
Є церква Святого Духа (1907, мурована).
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим під час німецько-радянської війни (1967), братську могилу 50 воїнів ЧА, які загинули у березні 1944 (1975), поховані у братській могилі.[3]
Встановлений пам'ятний хрест на честь скасування панщини.
- Скульптура Матері Божої
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташована при в'їзді в село.
Встановлена ХІХ ст.[4]
Соціальна сфера, спорт
Працюють ЗОШ 1-2 ступ. , ДНЗ «Вишиванка», Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку. У Таурові діє футбольний клуб ФК «Таурів».
Відомі люди
Народилися
- історик Я. Хома
- науковець І. Осів
- політичний діяч Свідзинський Михайло
Примітки
- Jabłonowski, Aleksander (1 січня 1902). Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. — T. 7. — Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Cz. 1. — S. 99. Warszawa.
- Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
- Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998
- Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 9 вересня 2016 року № 121.
Джерела
- Нємий С. В., Хома З. І., Нємий В. В. Таурів: століття, люди. Історичний нарис з минулого села Таурів // Львів: НВФ «Українські технології», 2007. — 200 с. іл.
- Уніят В. Таурів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 387. — ISBN 978-966-528-279-2.