Тбіліський метрополітен

Тбілі́ський метрополіте́н (груз. თბილისის მეტროპოლიტენი) — система ліній метрополітену в Тбілісі (Грузія).

Станція «Руставелі»
Тбіліський метрополітен
груз. თბილისის მეტროპოლიტენი
Опис
Країна  Грузія
Місто Тбілісі
Дата відкриття 11 січня 1966 року
Щоденний пасажиропотік 397 тис.
Річний пасажиропотік 145 млн
Сайт ttc.com.ge/en
Підприємницькі дані
Нагороди
Маршрутна мережа
Кількість ліній 2
Кількість станцій 23
Довжина мережі 27,3 км
Схема маршрутів

 Тбіліський метрополітен у Вікісховищі

Тбіліський метрополітен є другим за розміром метрополітеном Південного Кавказу (першим Бакинський метрополітен, третім Єреванський).

До 2010 року в метрополітені діяли жетони (спочатку металеві, потім пластикові). На 2014 рік система оплати проїзду — тільки пластиковими картками. Вартість проїзду на жовтень 2013 р. становить 50 тетрі, що дорівнює приблизно 4 гривням (станом на кінець листопада 2014 р.).

Оголошення в вагонах здійснюються грузинською та англійською мовами, назви станцій також написані грузинською та англійською.

Управляється муніципальною «Тбіліською Транспортною Компанією», яка також виконує перевезення на міських маршрутних автобусах.

Історія

Будівництво метрополітену в місті почалося у 1952 році, незважаючи на те, що чисельність населення міста була набагато меншою за мільйон мешканців. Початкова ділянка з шести станцій була введена в експлуатацію у 1966 році. Тбіліський метрополітен став четвертим у СРСР, на той час у радянському союзі працювало три метрополітени у Москві, Ленінграді та Києві.

Хронологія пускових комплексів

Вихід зі станції Садгуріс моедані-1
Вихід зі станції «Ісані»

Лінії

# Назва Відкриття Протяжність Кількість станцій
1 Ахметелі-Варкетільська лінія 1966 19,6 км 16
2 Сабурталінська лінія 1979 7,7 км 7
3 Руставелі-Вазісубанська лінія   8,1 км 5 (заплановано)
Разом 27,3 км 23

Станції

Більшість станцій в місті підземна серед яких переважають станції глибокого закладення (17 станцій глибокого закладення/4 мілкого закладення), наземних станцій лише 2. Станції Тбіліського метрополітену розраховані на прийом 5-вагонних потягів, проте на середину 2010-х керівництво метрополітену не планує додавати по одному вагону в кожен склад на лінії Ахметелі-Варкетілі, незважаючи на значне зростання пасажиропотоку на цій лінії в останні роки. На середину 2010-х по Ахметелі-Варкетільській лінії курсують чотиривагонні потяги, по Сабурталінській — тривагонні.

Рухомий склад

Як рухомий склад використовуються вагони 81-717/714 , 81-717.5/714.5, Еж3, Ем-508Т, Ема-502 і 3 вагони типу Е, в 2005—2010 роках пройшли модернізацію за чеським зразком, аналогічно вагонам 81-71 м, використовуваним в Празі. Модернізація включала в себе заміну електрообладнання, радикальну зміну салону і зовнішнього вигляду вагонів: на головні встановлювалася нові склопластикові маски, вагони перефарбовувалися в сріблясто-червоно-біле забарвлення.

Обслуговують рухомий склад два електродепо: ТЧ-1 Надзаладеві і ТЧ-2 Глдані. Кількість вагонів варіюється в різних джерелах від 140[2] до понад 200[3], офіційний сайт наводить цифру в 199 одиниць, з яких 156 знаходяться в експлуатації (120 на Ахметелі-Варкетільській лінії і на Сабурталінській 36).

Режим роботи

Працює з 6:00 до 24:00. Інтервал від 2,5 хв у години пік до 12 хв в пізній час.

Галерея

Мапа


Примітки

Ресурси Інтернету

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.