Тебердинський заповідник

У січні 1935 році рішенням Карачаєвського облвиконкомуорганізовано заказник місцевого значення, а 5 березня 1936 року постановою № 40 центрального виконавчого комітету і Ради народних комісарів РРФСР винесено рішення "Про утворення Тебердинського високогірного акліматизаційного повного державного заповідника". Цією постановою забороняється на всій території заповідника експлуатація лісу, полювання і риболовля, але допускалося користування пасовищами і курортний розвиток території.

Через зміну адміністративних меж у січні 1944 року Тебердинський заповідник переданий у підпорядкування Управлінню по заповідниках Грузинської РСР[3].

В 1951 році підпорядкований Головному управлінню по заповідниках при Раді Міністрів СРСР[3].

З 1955 року Тебердинський заповідник знаходився у підпорядкуванні Міністерства сільського господарства СРСР, потім перейшов у відання Головного управління мисливського господарства заповідників при Раді Міністрів РРФСР[3].

З 1991 року Тебердинський заповідник знаходився у підпорядкуванні Державного комітету РФ по охороні навколишнього середовища (Держкомекологія Росії).

З 2000 року Тебердинський заповідник перебуває у підпорядкуванні Міністерства природних ресурсів і екології Російської Федерації (Мінприроди Росії).

У 1971 році від Тебердинського заповідника була відчужена територія Домбайського туристичного комплексу площею 112,5 га[3].

З 2009 року під охорону Тебердинському заповіднику передано Державний природний заказник федерального значення «Даутський», площею 74 900 га.

Складається з двох ділянок: Тебердинської (66 059 га) і Архизької (19 270 га), а також біосферного полігону, площею 27 277 га, який з'єднав дві кластерних ділянки заповідника між собою і з територією Кавказького біосферного заповідника. Таким чином, загальна площа Тебердинського біосферного заповідника 112606 га.

Розташований на північних схилах Головного Кавказького хребта.

31,7 % — території займають ліси, 20 % — луки, 8,5 % — льодовики, 38,4 % — скелі і осипи, 0,7 % — води.

У заповіднику налічується близько 180 озер. Славляться красою, зокрема, Бадукські озера. Максимальна глибина озер 30-50 м. Майже всі озера знаходяться на висотах понад 2000 м. Багато озер важкодоступні. Більшість з них виникла при таненні льодовиків. Вік озер 200-1000 років, за винятком озера Каракель в місті Теберді, яке виникло при відступі стародавнього Тебердинського льодовика. Майже всюди чути дзюрчання гірських річок, струмків або шум водоспадів. Річки на території заповідника мають снігове і льодовикове живлення. Всього нараховується 30 річок. Протікаючи по крутих схилах, вони часто утворюють пороги і величезні водоспади (Алібекський, Хутийський). Найбільші річки: Теберда, Аманауз, Алібек, Домбай-Йольген (Домбай-Ульген), Гоначхир, Бадук, Уллу-Муруджу, а на Архизькій ділянці — Кізгич. На території заповідника є 109 льодовиків загальною площею 74,3 кв. км. і 530 лавиноскидів, з яких періодично взимку і навесні зриваються потужні снігові лавини.

Найнижча точка заповідника — гирло річки Джамагат — знаходиться на висоті 1260 м. найвища точка — гора Домбай-Ульген висотою 4047 м, а 85 % території заповідника знаходиться вище 2000 м над рівнем моря.

Тебердинський заповідник є природоохоронним, науково-дослідним та еколого-просвітницьким закладом федерального значення. У 1994 році заповіднику вручено Диплом Ради Європи I ступеня. В 1997 році заповідник здобув статус біосферного з включенням у світову мережу біосферних резерватів.

Третє Бадукське озеро

На території заповідника зростають 1207 видів судинних рослин, 470 видів мохів, понад 300 видів лишайників, понад 100 видів наземних водоростей, 500 видів грибів. 272 є ендеміками Кавказу. 26 видів занесені в Червону книгу Росії: півонія Вітмана, первоцвіт почколистий, бруслина карликова, тис ягідний та інші.

У заповіднику мешкають 46 видів ссавців, 225 видів птахів, 10 видів плазунів, 7 видів амфібій, 3 види риб і більше 3000 видів комах. 31 вид тварин входить в Червону книгу Росії. Наприклад: зубр, кавказька видра, сапсан, бородач, махаон, аполлон тощо.

• Малышев А. А. и др. Теберда. Очерки о Тебердинском заповеднике. — Ставрополь : Ставропольское кн. изд-во, 1958.
• Буклет «Тебердинский государственный природный биосферный заповедник», — Москва : Известия, 2011 — 52 с.
• Салпагаров А. Д., Текеев Д. К. Тебердинский заповедник как особо охраняемая природная территория и его роль в сохранении природы Северного Кавказа / Материалы международной научно-практической конференции «Проблемы экологической безопасности и сохранение природно-ресурсного потенциала». — Ставрополь, 2009, с. 37–42.
• Салпагаров А. Д., Текеев Д. К., Джандаров И. И. Состояние популяций млекопитающих, внесенных в Красную книгу РФ, на территории Тебердинского биосферного заповедника / Актуальные вопросы в области охраны природной среды (Информационный сборник ФГУ «Всероссийский научно-исследовательский институт охраны природы»). — Mосква : ФГУ «ВНИИ природы», 2009, с. 102–105.

• Тебердинский заповедник в информационно-справочной системе «Особо охраняемые природные территории России»
• Официальный сайт