Тель-Авівський метротрам

Тель-Авівський метротрам легкорейкова система, що споруджується в найбільшій агломерації Ізраїлю Гуш-Дан. Планується будівництво чотирьох гілок: червоної, зеленої, жовтої та пурпурової. Червона лінія має характерні риси метро, інші три гілки ближче до метротраму.

Тель-Авівський метротрам
Держава  Ізраїль
Адміністративна одиниця Тель-Авів-Яфо
 Тель-Авівський метротрам у Вікісховищі

Визначення

Приблизно половина траси червоній лінії тель-авівської легкорейкової траспортної мережі проходить по підземному тунелю, який аналогічний тунелю метро. У той же час інша частина траси цієї лінії, а також велика частина трас інших ліній буде проходити по поверхні. Швидше за все траса буде мати однорівневі перетини з автомобільними дорогами. Таким чином ця частина траса не відповідає визначенню метро (яке вимагає повністю сегрегованої траси[1]) і є трамваєм.

Таким чином в загалом мережа поєднує властивості трамваю і метро. В Україні подібними мережі прийнято називати метротрамами (на кшталт, у Києві — площа Перемоги).

Мережа буде використовувати низькопідлоговий рухомий склад, який типовий для сучасних трамваїв, але не використовується на повноцінних метрополітенах.

У той же час варто відзначити, що поки мережа існує лише у проекті, який може і змінитися. Отже, може змінитися і характер мережі.

Історія

Перший неофіційний план будівництва метро в Тель-Авіві з'явився ще в 1967, однак, через дефіцит коштів в бюджеті з усього проекту були побудовані тільки станцію в будівлі Шалом Меїр і в будівлі нової центральної автобусної станції. За деякими даними важкоперевірювальними даними був також підготовлено майданчик під пасажем на вул. Алленбі з парного боку[2]. 10 квітня 1973, тодішня прем'єр-міністр Ізраїлю Голда Меїр оголосила про початок будівництва метро[3]. Мова в той час йшла саме про метро, а не про легкорейкову транспортну мережу. Це була перша офіційна заява про будівництво метро в Тель-Авіві. Але, через низку причин, цей проект не було реалізовано.

У 1997, була створена державна компанія НЕТА, яка повинна відповідати за проект легкорейкової транспортної мережі. На опублікування тендера на прокладку першої лінії пішло 6 років[4].

У лютому 2006, було оголошений тендер на будівництво першої лінії[5]. Конкурс проводився за BOT (build-operate-transfer (будівництво-експлуатація-передача)) методу, передбачає, що перемігший претендент, який запропонує виконати завдання за саму низьку урядову субсидію — будує рейкову дорогу і використовує мережу, отримуючи всі доходи від перевезень[6]. Головними претендентами на перемогу були група MTs (Metro Transportation Solution) і група Metro Rail. Крім того, у тендері брала участь група Spidan (Miloumor, Dan, Sapir, Авів, BVG, Ansaldo, Bombardier, Pantechniki і Terna), але її пропозицію було відхилено вже в кінці серпня 2006 року, хоча воно було найдешевшим. Причиною цього було те, що група не вказала компанію, яка має досвід у сфері громадського транспорту. Крім того, після затвердження участі групи в тендері відбулася зміна в структурі власності, і один з партнерів відмовився від своїх фінансових зобов'язань[7]. У групу МТС увійшли конгломерат «Африка-Ісраель», кооператив «Еґед», китайська компанія ССЕСС, португальська Souras da Costa, німецька Siemens і голландська HTM. Група Metro Rail складалася з ізраїльського концерну «Шикун у-бинуй» і трьох французьких транспортних компаній. 19 грудня був підписаний договір між державою Ізраїль та муніципалітетом Тель-Авіва про будівництво трамваю в цьому місті. Згідно з ним, влада Тель-Авіву вкладає в реалізацію проекту 292 млн шекелів і звільняє компанії з управління трамвайним господарством від сплати міського податку на нерухомість[8].

Такі ж договори держава Ізраїлю планувало підписати з муніципалітетами Петах-Тікви, Бней-Брака, Рамат-Ґана і Бат-Яма в січні 2007. 31 грудня 2006, був оголошений переможець тендера — група MTS.

Вартість проекту оцінюється в 7,16 млрд. шекелів. Половину витрати на реалізацію цього проекту сплатить Європейський інвестиційний банк. Термін контракту — 32 роки, після чого гілка перейде в державне володіння. Згідно із затвердженим графіком, будівельні роботи (для червоної лінії) почнуться в 2007, і завершаться в 2012[9].

Устрій

Сьогоденний план метро не передбачає проходження гілок через побудовані в 1960-х і 1970-х станції. У новому проекті передбачається прокладка легкорейкової транспортної системи в усьому Гуш-Дані (куди входить в тому числі і Тель-Авів) — давно страждаючому від пробок регіоні з двохмільйонним населенням, куди до того ж щоденно приїжджають десятки тисяч людей з інших частин країни. Підземні станції за планом будуть використовуватися і як бомбосховища у випадку війни, здатні захистити від біологічних та хімічних атак, так як в Гуш-Дане за деякими оцінками брак бомбосховища становить 30 %. Станції планується оснастити системами фільтрації, завдяки яким відпаде необхідність використовувати індивідуальні засоби захисту всередині бомбосховища[10]

При прокладанні тунелів буде використовуватися технологія Глибокого закладення[11].

Оплата проїзду

Оплачувати проїзд можна буде як купуючи квиток тільки на трамвай, так і за єдиними проїзних квитках, дійсним на всіх видах громадського транспорту по всій країні. Електронні проїзні квитки «рав-кав» в недалекому майбутньому стануть єдиним засобом оплати всіх видів громадського транспорту[12].

Запроектовані лінії

Запроектовані лінії Тель-Авівського метротраму

Червона лінія

Близько 10 км з 22 км Червона лінія має бути побудована під землею, а решта надземної частини побудовано як легкорейковий транспорт. Матиме 33 станції, 10 з яких будуть підземними, при середньому відстані 500 метрів між ними. Середня відстань між надземними станціями 1 км. Лінія буде проходити з Бат-Яма на південний захід, через Яффа та центральну частину Тель-Авіву, і перевозити з Петах-Тікви, через Рамат-Ган і Бней-Брак. Планується також пересадка на Тель-Авівському Центральному залізничному вокзалі. Прогнозується, що до 2020 року, 100 млн чоловік будуть використовувати цю лінію на рік.

Станції (підземні курсивом): Nissenbaum, HaAmal, Kaf Tet BeNovember, Yoseftal, Bar Ilan, Balfour, Jabotinsky, Rothschild, HaAztmaut, Machrozet, HaBaashat, Issakov, Erlich, Ben Tzvi, Salame, Elifelet, Allenby, Carlebach, Yehudit, Shaul HaMelech, Arlozorov, Abba Hillel, Bialik, Ben Gurion, Aharonowitz. З Агаронвіча (Aharonowitz) відгалужується гілка що прямує Shenkar, Rabin, Beilinson, Dankner, Orlov, Pinsker, Petah Tikva Central Bus Station (Центральна автобусна станція Петах-Тікви); друга прямує на Em HaMoshavot й Kiryat Aryeh Maintenance Depot.

Зелена лінія

Друга або Зелена лінія, в стадії затвердження, матиме довжину 14 км, прямуватиме із західної частини Рішон-ле-Ціона на північ через Холон в центр Тель-Авіва. Тільки в Тель-Авіві частина буде в підземною. Очікуваний щорічний прогнозований пасажиропотік становить 50 млн осіб до 2020. Пропонуємо продовження лінії буде здійснюватися через під землею в центрі Тель-Авіва вулицею Ібн Гвіроль на північ до річки та Яркон.

Станції (підземні курсивом): Carlebach , HaRakevet, Levinsky, Har Tzion, Kibbutz Galuyot, Abu Kabir, Gitit, Tzomet Holon, Kugel, Sokolov. Від станції Соколов (Sokolov), одна гілка прямує на HaHistadrut, Golda Meir, Barkat, Menachem Begin, Moshe Dayan, Holon Darom, Kenyon HaZahav, Rishon LeZion; інша прямує на Krause, Serlin, Geulim, Betzalel, HaMelacha, Mifratz Shlomo, HaMerkava, й Holon Maintenance Depot.

Жовта лінія

Третя, або жовта лінія знаходиться в процесі проектування. Вона буде головним чином наземною трамвайною лінією, довжиною 24 км, що з'єднують Кфар-Сава і Тель-Авів через Раанана, Герцлія і Рамат-ха-Шарон. Можливе продовження цієї лінії буде йти паралельно берегової лінії Тель-Авіва, підземною лінією, і підключитися до червоної лінії в районі бульвару Ротшильда.

Пурпурна лінія

Четверта, або пурпурна лінія також знаходиться в процесі проектування. Матиме 12 км від Тель-Авіва до Кір'ят-Оно. Більшість лінії буде наземною.

Див. також

Посилання

Ресурси Інтернету

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.