Теобальд Ліб
Теобальд «Тео» Гельмут Ліб (нім. Theobald "Theo" Helmut Lieb) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант.
Теобальд Ліб | |
---|---|
Theobald Helmut Lieb | |
Народження |
25 листопада 1889[1] Фройденштадт[1] |
Смерть |
20 березня 1981[1] (91 рік) Фройденштадт[1] |
Країна |
Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх |
Приналежність |
Райхсгеер Рейхсвер Вермахт |
Вид збройних сил | Сухопутні війська |
Рід військ | піхота |
Роки служби | 1904–1945 |
Звання | Генерал-лейтенант |
Командування |
112-та піхотна дивізія Корпусна група «B» 34-та піхотна дивізія |
Війни / битви | |
Нагороди |
З біографії
Народився 25 листопада 1889 року у Фройденштадті (Баден-Вюртемберг, південна Німеччина), помер 20 березня 1981 у Фройденштадті.
20 березня 1910 вступає в гренадерський 123 полк. 18 серпня 1911 стає лейтенантом. Ліб воював у Першій світовій війні командиром взводу. Обер-лейтенант (18 серпня 1915); гауптман (20 вересня 1918).
Після війни поступає в рейхсвер у 1923 році і стає командиром піхотного полку. Майор (1 лютого 1932); оберст-лейтенант (1 жовтня 1934); оберст (1 квітня 1937). 10 листопада 1938 отримує керівництво над 27-м піхотним полком, яким керує під час кампаній Другої світової війни у Польщі та Франції.
Командир 27-го піхотного полку (10 листопада 1938-09 вересня 1940). Комендант м. Вупперталь (24 жовтня 1940-17 червня 1941). Генерал-майор (1 червня 1941).
Тимчасовий керівник 290-го піхотної дивізії (17 вересня 1941-10 листопада 1941). Генерал-лейтенант (1 червня 1943). Командир 306-ї піхотної дивізії (21 лютого 1943-30 березня 1943)[2]
Був командиром 112-ї піхотної дивізії (3 вересня 1943-02 листопада 1943) у складі групи армій Південь. Саме на цій посаді він брав участь у бою 14.09.1943 р. в районі Верхньої Будаківки на Миргородщині.
18 січня 1944 р. 1-й Український фронт і 2-й Український фронт почали одночасний наступ, оточуючи німців під Черкасами. До «Черкаської кишені» потрапили шість дивізій (56000 солдатів). 1 лютого Теобальд Ліб був призначений командиром 42 корпусу. За сміливі дії в оточенні (де він отримав прізвисько «Лев Черкас») 7 лютого 1944 Ліеб був нагороджений Лицарським хрестом. 16 лютого йому вдалося вирватись із пастки, вивівши за собою 34000 солдатів. 18 лютого на прийомі у фюрера його було нагороджено дубовим листям до його Лицарського хреста.
Призначений до Італії для забезпечення організованого відступу на позиції Готської лінії — командиром 34-ї піхотної дивізії (1 червня 1944-28 жовтня 1944).[3]
Потрапив у полон до американців 08 травня 1945 р. Звільнений у 1947 р.
Теобальд Гельмут Ліб помер у віці 91 років у своєму рідному місті Фройденштадті 20 березня 1981 р.
Нагороди
- Залізний хрест
- 2-го класу (19 вересня 1914)
- 1-го класу (22 серпня 1915)
- Золота медаль «За військові заслуги» (Вюртемберг) (1 листопада 1914)
- Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), лицарський хрест (30 серпня 1915)
- Орден Фрідріха (Вюртемберг), лицарський хрест 2-го класу з мечами
- Ганзейський Хрест (Гамбург)
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (7 лютого 1944)
- дубове листя (№400; 18 лютого 1944)
- Відзначений у Вермахтберіхт (20 лютого 1944)
Посилання
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1012723410 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 8 квітня 2014.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2014.