Теорема Цибенка
Теорема Цибенка, Універсальна теорема апроксимації — теорема, доведена Джорджем Цибенком (George Cybenko) в 1989 році, яка стверджує, що штучна нейронна мережа прямого зв'язку (англ. feed-forward; у яких зв'язки не утворюють циклів) з одним прихованим шаром може апроксимувати будь-яку неперервну функцію багатьох змінних з будь-якою точністю. Умовами є достатня кількість нейронів прихованого шару, вдалий підбір і , де
- — ваги між вхідними нейронами і нейронами прихованого шару
- — ваги між зв'язками від нейронів прихованого шару і вихідним нейроном
- — коефцієнт «упередженості» для нейронів прихованого шару.
Формальне викладення
Нехай будь-яка непрервна сигмоїдна функція, наприклад, . Тоді, якщо дана будь-яка неперервна функція дійсних змінних на (або будь яка інша компактна підмножина ) і , тоді існують вектори та параметризована функція така, що
- для всіх
де
та та .
Посилання
- Cybenko, G.V. (1989). Approximation by Superpositions of a Sigmoidal function, Mathematics of Control, Signals and Systems, vol. 2 no. 4 pp. 303-314.
- Hassoun, M. (1995) Fundamentals of Artificial Neural Networks MIT Press, p. 48
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.