Терещенко Софія Мефодіївна

Народилася у 1887 році в селі Попівка на Звенигородщині в багатодітній селянській родині. Закінчила Петербурзьке училище технічного рисування та Петербурзьку академію мистецтв. Вчителювала деякий час в Звенигородці. 1920 року її стараннями в Звенигородці відкрито художню школу, а 1922 — повітовий музей ім. Тараса Шевченка (закритий 1935 року як «розсадник націоналізму»[1]). Як член етнографічної комісії Всеукраїнської академії наук, Софія Мефодіївна чимало зробила для розвитку етнографії. Обійшовши всі села Звенигородщини, записувала перекази, легенди, повір'я, народні прикмети, казки. Познайомившись з Агатангелом Кримським, передала йому свої численні матеріали для книги «Звенигородщина»: «Весілля в селі Попівці», «Жнива», «Сватання» та ін.

9 вересня 1929 року була заарештована по підозрі в «належності до української контрреволюційної організації, що ставила за ціль повалення радянської влади». Не маючи достатніх доказів для звинувачення, окружний відділ ОДПУ все ж зумів визначити їй жорстку міру покарання: десять років таборів. В березні 1930 року справу переглянули і замість таборів вислали на три роки до Казахстану. Тому в Звенигородку вона повернулася лише 1944 року. У 1948 році пішла з життя.

• Універсальна енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько. — К.,2010. — С.854-855.
• Жадько Віктор. Сповідь розпятої душі. — К.,2010. — С.32-37.
• Білецький Феофан. Звенигородка: мала енциклопедія. — Звенигородка, 2004.