Термосфера

Термосфера (грец. υερμη — тепло та σφαίρα — куля) — шар атмосфери планети, вищий за мезосферу, у якому відбуваються основні процеси поглинання та перетворення короткохвильового сонячного випромінювання.
У земній атмосфері починається на висоті 80-90 км і тягнеться до термопаузи на висоті 400—800 км. Температура повітря в термосфері зростає від 200 K до 500—2000 K залежно від міри сонячної активності.[1]. Причиною є поглинання ультрафіолетового та рентгенівського випромінювання Сонця на висотах 150—300 км, обумовлене іонізацією атмосферного кисню. У нижній частині термосфери зростання температури значною мірою обумовлене енергією, що виділяється при рекомбінації (об'єднанні) атомів кисню в молекули (при цьому на енергію теплового руху часток перетворюється енергія сонячного УФ-випромінення, поглинена раніше під час дисоціації молекул O2). На високих широтах важливим джерелом надходження тепла є джоульова теплота, що виділяється електричними струмами магнітосферного походження. Це джерело викликає значне, але нерівномірне розігрівання верхньої атмосфери в приполярних широтах, особливо під час магнітних бурь.

Будова атмосфери

Дослідження

Через високу розрідженість повітря польоти вище за лінію Кармана можливі лише за балістичною траєкторією. Всі пілотовані космічні польоти (за винятком польотів американських астронавтів до Місяця), відбувалися в термосфері, переважно на висотах від 200 до 500 км: нижче 200 км сильно позначається гальмівна дія повітря, а вище 500 км розташовано радіаційні пояси, що шкідливо впливають на людей та обладнання.

Безпілотні супутники також літають здебільшого у термосфері:

  1. виведення супутника на вищу орбіту вимагає більших затрат енергії
  2. для багатьох цілей (наприклад, для дистанційного зондування Землі) менша висота польоту є перевагою.
  3. висока температура в термосфері, не загрожує літальним апаратам, оскільки через надзвичайну розрідженість там повітря, воно практично не взаємодіє з обшивкою літального апарату, тобто густини повітря недостатньо для того, щоби нагріти фізичне тіло, оскільки кількість молекул дуже мала, отже частота їх зіткнень з обшивкою судна (відповідно і передавання теплової енергії) невелика.

Дослідження термосфери здійснюються також за допомогою суборбітальних геофізичних ракет.

Джерела
  1. Термосфера // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 477. — ISBN 966-613-263-X.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.