Тершаковець Михайло
Миха́йло Тершако́вець (11 червня 1883, с. Кліцько, нині — Львівського району, Львівської області — 6 лютого 1978, Філадельфія, Пенсільванія, США) — український історик літератури і педагог[2].
| Тершаковець Михайло | |
|---|---|
| Народився |
11 червня 1883 або 1883[1] Городоцький район, Львівська область, Україна |
| Помер |
6 лютого 1978 або 1978[1] Філадельфія, Пенсільванія, США |
| Діяльність | педагог |
З біографії
Народився у с. Кліцько, біля Комарна (Галичина). Початкову освіту здобув вдома, потім продовжив навчання у школі містечка Комарна. У 1894—1902 роках навчався у Львівській гімназії. Після її закінчення продовжив студії на філософському факультеті Львівського університету, а згодом на філософському факультеті Віденського університету.
Дійсний (з 1914) і почесний (з 1974) член НТШ, довголітній учитель Академічної гімназії (1906—1944) (викладав у Львівській і Сяноцькій гімназіях), доцент української літератури Львівського державного університету імені Івана Франка (1940–1941).
У 1944 році разом із родиною емігрував до Відня, викладав у гімназії, потім Віденському університеті. Захистив докторат (1948).
З 1949 року у Філадельфії (США), де й помер. Похований на цвинтарі у Бавнд Бруку. Перепохований разом з членами родини на 45 полі Личаківського цвинтаря Львова 5 липня 2011 року[3][4].
Творчий доробок
Найбільший науковий інтерес мав до літературного життя Галичини доби національного відродження, насамперед творчість фундатора «Руської трійці» Маркіяна Шашкевича.
Праці з історії культури Галичини першої половини XIX століття.
- 1904 — «Маркіян Шашкевич про свою читанку», «Причинки до житєпису Маркіана Шашкевича та дещо із його письменської спадщини».
- 1906 — «Причинок до студій над М. Шашкевичем».
- 1907 — Матеріали й замітки до історії національного відродження Галицької Руси в 1830 та 1848 рр.».
- 1908 — «Гал. руське літературне відродження».
- 1910 — «Відносини Вартоломея Копітара до галицько-українського письменства».
- 1911 — «До життєписи Маркіяна Шашкевича».
із літератури княжої доби:
- 1928 — «Переказ про Кия, Щека і Хорива та їх сестру Либедь» (у ювілейній збірці УАН на пошану Михайла Грушевського).
Примітки
- Czech National Authority Database
- Феодосій Стеблій (30 червня 2011). Сповіщення Шашкевичівська комісія Інституту українознавства. inst-ukr.lviv.ua. Інститут українознавства імені І. Крип'якевича. Процитовано 2 червня 2014.
- На Личаківському кладовищі у Львові перепоховали професора Тершаковця. zikua.tv. ZIK. 5 липня 2011. Процитовано 29 жовтня 2021.
- Загайська Р. Вітер в долоні: Книга проходів Личаківським цвинтарем. — Львів : Апріорі, 2017. — С. 342—343. — ISBN 978-617-629-077-3.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Романенчук Б. Михайло Тершаковець і Володимир Дорошенко — визначні дослідники української літератури // Літературні процеси після Другої світової війни: Огляди і вибрані питання української та інших літератур. — Філадельфія — Нью-Йорк, 1982. — С. 21—36.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
Джерела
- Архів Львівського національного університету імені Івана Франка
- Проф. д-р Михайло Тершаковець. У сороковий день після смерти / Патріярхат. — № 4 (82). — 1978.
Посилання
- Тершаковець Михайло Іванович // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 243.
- Тершаковець Михайло // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1895. — 1000 екз.