Тиляги
Тиляги́[1][2] (рос. куяк, монг. хуяг) — обладунок з металевих пластин, нашитих на оксамит, сукно чи шкіру. Цей тип обладунку був широко вживаним на Русі, у Сибіру та Китаї. Аналог західноєвропейської бригантини.
Пластини зазвичай були круглі. Інколи серед них було по одній великій на грудях та спині. Такі пластини називались щитами. Від калантаря тиляги відрізнялися тим, що пластини не скріплювалися між собою кільцями, а кріпилися до тканини, а також інколи вкривалися нею.
Див. також
Примітки
- Тиляги // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Тиляги // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Джерела
- Яценко Ніна Олександрівна. Формування назв військового одягу в українській мові. — К., Інститут української мови : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2009. — ISBN 978-966-489-032-5.
- Доспех // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Историческое описание одежды и вооружения российских войск, с рисунками / Под ред. А. В. Висковатова. — СПб : Военная типография, 1841—1862.
- Тиляги // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1897. — 1000 екз.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.