Тимельовець рудокрилий

Тимельове́ць рудокрилий[3] (Pterorhinus delesserti) — вид горобцеподібних птахів родини Leiothrichidae[4]. Ендемік Індії[5][6]. Вид названий на честь французького натураліста Адольфа Делесера, який отримав голотип виду поблизу Котагірі (штат Тамілнад)[7]

Рудокрилі тимельовці

?

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)[1]

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Leiothrichidae
Рід:	Бурохвоста чагарниця (Pterorhinus)
Вид:	Тимельовець рудокрилий

Біноміальна назва

Pterorhinus delesserti
(Jerdon, 1839)[2]

Синоніми

Dryonastes delesserti
Ianthocincla delesserti
Garrulax delesserti

Посилання

Вікісховище:	Pterorhinus delesserti
Віківиди:	Pterorhinus delesserti
ITIS:	560176
МСОП:	22715653
NCBI:	1616661

Опис

Довжина птаха становить 23 см. Верхня частина тіла бурувато-сіра, обличчя чорне, горло біле. Груди сірі, нижня частина тіла рудувата[8][9].

Поширення і екологія

Рудокрилі тимельовці поширені на заході Південної Індії (в Західних Гатах від Гоа до Керали та на заході Тамілнаду)[10][11][12][13]. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах і сухих чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті від 155 до 1220 м над рівнем моря.

Поведінка

Рудокрилі тимельовці зустрічаються в зграях від 6 до 15 птахів (іноді до 40 птахів). Живляться комахами, ягодами і насінням, їжу шукають на землі[14]. Пік розмноження припадає на сезон дощів (з квітня по серпень в Карнатаці і з липня по вересень в Кералі), хоча загалом рудкрилі тимельовці можуть розмножуватись протягом всього року. Зніздо чашоподібне, накрите куполом, розміщується в чагарникових заростях. В кладці 3 круглих білих яйця. Можливо, рудокрилим тимельовцям притаманне колективне виховання[15].

Примітки

BirdLife International (2016). Pterorhinus delesserti.
Jerdon, Thomas C. (1839). Catalogue of the birds of the Peninsula of India. Madras Journal of Literature and Science 10: 234–269 [256].
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Laughingthrushes and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 грудня 2021.
Baker, ECS (1922). The Fauna of British India. Birds. Volume 1 1 (вид. 2nd). London: Taylor and Francis. с. 149.
de Lafresnaye, F (1840). Oiseaux nouveaux, recueillis sur le plateau des Neelgheries, dans les Indes orientales, par M. Ad. Delessert. Revue Zoologique: 65–66.
Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 132. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Deignan, HG; Paynter, RA Jr.; SD Ripley (1964). Check-list of birds of the world 10. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 370.
Collar, NJ (2006). A partial revision of the Asian babblers (Timaliidae).. Forktail 22: 85–112. Архів оригіналу за 10 червня 2011. Процитовано 3 грудня 2021.
Davidson, J (1895). The birds of the Bombay Presidency. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 9 (4): 488–489.
LaPersonne, VS (1933). Extended distribution of the Wynaad laughing Thrush (Garrulax delesserti, Jerdon) to north Kanara.. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 36 (2): 503–504.
Davison, William (1883). Notes on some birds collected on the Nilghiris and in parts of Wynaad and southern Mysore. Stray Feathers 10 (5): 329–419.
Oates, EW (1889). The Fauna of British India. Birds. Volume 1 1. London: Taylor and Francis. с. 82.
Ali, S; SD Ripley (1996). Handbook of the birds of India and Pakistan. Volume 7. New Delhi: Oxford University Press. с. 19–20.
Zacharias, VJ (1997). Possible communal nesting in the Wynaad Laughing Thrush Garrulax delesserti delesserti (Jerdon). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 94 (2): 414.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] BirdLife International (2016). Pterorhinus delesserti.

[2] Jerdon, Thomas C. (1839). Catalogue of the birds of the Peninsula of India. Madras Journal of Literature and Science 10: 234–269 [256].

[3] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-4] Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Laughingthrushes and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 грудня 2021.

[fbi2-5] Baker, ECS (1922). The Fauna of British India. Birds. Volume 1 1 (вид. 2nd). London: Taylor and Francis. с. 149.

[6] Lafresnaye, F (1840). Oiseaux nouveaux, recueillis sur le plateau des Neelgheries, dans les Indes orientales, par M. Ad. Delessert. Revue Zoologique: 65–66.

[7] Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 132. ISBN 978-1-4081-2501-4.

[8] Deignan, HG; Paynter, RA Jr.; SD Ripley (1964). Check-list of birds of the world 10. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 370.

[9] Collar, NJ (2006). A partial revision of the Asian babblers (Timaliidae).. Forktail 22: 85–112. Архів оригіналу за 10 червня 2011. Процитовано 3 грудня 2021.

[10] Davidson, J (1895). The birds of the Bombay Presidency. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 9 (4): 488–489.

[11] LaPersonne, VS (1933). Extended distribution of the Wynaad laughing Thrush (Garrulax delesserti, Jerdon) to north Kanara.. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 36 (2): 503–504.

[12] Davison, William (1883). Notes on some birds collected on the Nilghiris and in parts of Wynaad and southern Mysore. Stray Feathers 10 (5): 329–419.

[13] Oates, EW (1889). The Fauna of British India. Birds. Volume 1 1. London: Taylor and Francis. с. 82.

[hbk-14] Ali, S; SD Ripley (1996). Handbook of the birds of India and Pakistan. Volume 7. New Delhi: Oxford University Press. с. 19–20.

[15] Zacharias, VJ (1997). Possible communal nesting in the Wynaad Laughing Thrush Garrulax delesserti delesserti (Jerdon). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 94 (2): 414.