Тимелія-клинодзьоб чорновола

Тиме́лія-клинодзьо́б лаоська[3] (Stachyris humei) — вид горобцеподібних птахів родини тимелієвих (Timaliidae)[4]. Мешкає в Гімалаях.

?

Охоронний статус

Близький до загрозливого (МСОП 3.1)[1]

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Тимелієві (Timaliidae)
Рід:	Тимелія-темнодзьоб (Stachyris)
Вид:	Тимелія-клинодзьоб лаоська

Біноміальна назва

Stachyris humei
(Mandelli, 1873)[2]

Синоніми

Heterorhynchus humei
Sphenocichla humei

Посилання

Вікісховище:	Stachyris humei
Віківиди:	Stachyris humei
ITIS:	563058
NCBI:	1149678

Таксономія

Вид названий на честь британського орнітолога Аллана Октавіана Юма[5]. Раніше його відносили до роду Тимелія-клинодзьоб (Sphenocichla), олднак за результатами молекулярно-генетичного дослідження його було переведено до роду Тимелія-темнодзьоб (Stachyris)[6][7][8]. Світловола тимелія-клинодзьоб раніше вважалася підвидом чорноволої тимелії-клинодзьоба[9].

Поширення і екологія

Чорноволі тимелії-клинодзьоби мешкають в Непалі, Бутані та в індійських штатах Сіккім, Західний Бенгал, Ассам і Аруначал-Прадеш. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах. Зустрічаються на висоті від 900 до 1950 м над рівнем моря, невеликими зграйками. Живляться комахами.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція чорноволих тимелій-клинодзьобів становить від 2500 до 10000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

BirdLife International (2016). Stachyris humei.
Mandelli, L. (1873). New birds from Sikhim. Stray Feathers 1: 415–416.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 січня 2022.
Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 196. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Gould, John (1883). The birds of Asia. Volume IV.. с. plate 55.
Austen, Godwin; Walden, Arthur Viscount (2008). Descriptions of some supposed new Species of Birds. Ibis 17 (2): 250. doi:10.1111/j.1474-919X.1875.tb06156.x.
Cai, Tianlong; Cibois, Alice; Alström, Per; Moyle, Robert G.; Kennedy, Jonathan D.; Shao, Shimiao; Zhang, Ruiying; Irestedt, Martin; Ericson, Per G.P.; Gelang, Magnus; Qu, Yanhua (2019). Near-complete phylogeny and taxonomic revision of the world's babblers (Aves: Passeriformes). Molecular Phylogenetics and Evolution (англ.) 130: 346–356. PMID 30321696. doi:10.1016/j.ympev.2018.10.010.
Rasmussen, P.C. (2005). Biogeographic and conservation implications of revised species limits and distributions of South Asian birds.. Zool. Med. Leiden 79–3 (13): 137–146.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] BirdLife International (2016). Stachyris humei.

[2] Mandelli, L. (1873). New birds from Sikhim. Stray Feathers 1: 415–416.

[3] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-4] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 січня 2022.

[5] Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 196. ISBN 978-1-4081-2501-4.

[6] Gould, John (1883). The birds of Asia. Volume IV.. с. plate 55.

[7] Austen, Godwin; Walden, Arthur Viscount (2008). Descriptions of some supposed new Species of Birds. Ibis 17 (2): 250. doi:10.1111/j.1474-919X.1875.tb06156.x.

[8] Cai, Tianlong; Cibois, Alice; Alström, Per; Moyle, Robert G.; Kennedy, Jonathan D.; Shao, Shimiao; Zhang, Ruiying; Irestedt, Martin; Ericson, Per G.P.; Gelang, Magnus; Qu, Yanhua (2019). Near-complete phylogeny and taxonomic revision of the world's babblers (Aves: Passeriformes). Molecular Phylogenetics and Evolution (англ.) 130: 346–356. PMID 30321696. doi:10.1016/j.ympev.2018.10.010.

[9] Rasmussen, P.C. (2005). Biogeographic and conservation implications of revised species limits and distributions of South Asian birds.. Zool. Med. Leiden 79–3 (13): 137–146.