Тимелія-темнодзьоб мала

Тиме́лія-темнодзьо́б мала[3] (Cyanoderma erythropterum) — вид горобцеподібних птахів родини тимелієвих (Timaliidae). Мешкає в Південно-Східній Азії[4]. Cyanoderma bicolor раніше вважався конспецифічним з малою тимелією-темнодзьобом.

?

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)[1]

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Тимелієві (Timaliidae)
Рід:	Cyanoderma
Вид:	Тимелія-темнодзьоб мала

Біноміальна назва

Cyanoderma erythropterum
(Blyth, 1842)[2]

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Stachyris erythroptera

Посилання

Вікісховище:	Cyanoderma erythropterum
Віківиди:	Cyanoderma erythropterum
ITIS:	563112
NCBI:	589857

Опис

Довжина птаха становить 12,5–13,5 см. Голова, верхня частина тіла, крила і хвіст каштаново-коричневі. Обличчя, груди, горло і боки сіруваті. Дзьоб темний, тонкий, навколо очей плями синьої голої шкіри. Лапи сірі або сірувато-зелені.

Підвиди

Виділяють три підвиди:[5]

C. e. erythropterum (Blyth, 1842) — Малайський півострів і північні острови Натуна;
C. e. pyrrhophaeum (Hartlaub, 1844) — Суматра, острови Бату, Банка і Белітунг;
C. e. fulviventre Richmond, 1903 — острови Баньяк.

Поширення і екологія

Малі тимелії-темнодзьоби мешкають на Малайському півострові, Суматра та на сусідніх островах. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах і чагарникових заростях, в мангрових і заболочених лісах, на плантаціях. Зустрічаються на висоті до 800 м над рівнем моря.

Поведінка

Малі тимелії-темнодзьоби зустрічаються невеликими зграйками. Вони живляться жуками та іншими комахами, а також дрібними плодами. Сезон розмноження триває з грудня по вересень. Гніздо кулеподібне з бічним входом, робиться з бамбуку, сухого листя і трави. В кладці 2-3 яйця. Малі тимелії-темнодзьоби іноді стають жертвами гніздового паразитизму азійських зозуль-дронго.

Примітки

BirdLife International (2016). Cyanoderma erythropterum.
Blyth, E. (1842). Report from the Curator. The Journal of the Asiatic Society of Bengal 11 (128): 788–799.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Collar, N. J.; Robson, C. (2016). Chestnut-winged Babbler (Cyanoderma erythroptera). У del Hoyo, J.; Elliott, A.; Sargatal, J.; Christie, D. A.; de Juana, E. Handbook of the Birds of the World. Volume 2: Passerines. Barcelona: Lynx Edicions.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 12 січня 2022.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] BirdLife International (2016). Cyanoderma erythropterum.

[2] Blyth, E. (1842). Report from the Curator. The Journal of the Asiatic Society of Bengal 11 (128): 788–799.

[3] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[HBoW2016-4] Collar, N. J.; Robson, C. (2016). Chestnut-winged Babbler (Cyanoderma erythroptera). У del Hoyo, J.; Elliott, A.; Sargatal, J.; Christie, D. A.; de Juana, E. Handbook of the Birds of the World. Volume 2: Passerines. Barcelona: Lynx Edicions.

[ioc-5] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 12 січня 2022.