Тимелія рудоголова

Тиме́лія рудоголова[2] (Malacopteron magnum) — вид горобцеподібних птахів родини Pellorneidae. Мешкає в Південно-Східній Азії.

?

Тимелія рудоголова

Охоронний статус

Близький до загрозливого (МСОП 3.1)[1]

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Pellorneidae
Рід:	Чагарникова тимелія (Malacopteron)
Вид:	Тимелія рудоголова

Біноміальна назва

Malacopteron magnum
Eyton, 1839

Підвиди

(Див. текст)

Посилання

Вікісховище:	Malacopteron magnum
Віківиди:	Malacopteron magnum
EOL:	1052288
ITIS:	560953
МСОП:	22715882
NCBI:	1149643

Опис

Довжина птаха становить 15 см. Верхня частина тіла оливково-коричнева, крила і хвіст бурі. На тімені рудувато-коричнева пляма, шия чорна. Нижня частина тіла світло-сіра. Дзьоб зверху чорний, знизу сірий, лапи чорні. Виду не притаманний статевий диморфізм.

Підвиди

Виділяють два підвиди:[3]

M. m. magnum Eyton, 1839 — Малайський півострів, Суматра, Калімантан (за винятком півночі) і острови Південнокитайського моря;
M. m. saba Chasen & Kloss, 1930 — північний Калімантан.

Поширення і екологія

Рудоголові тімелії мешкають на півдні Таїланду і М'янми, в Малайзії, Індонезії і Брунеї. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах і чагарникових заростях та на болотах. Зустрічаються на висоті до 450 м над лівнем моря (подекуди на висоті до 1000 м над рівнем моря).

Поведінка

Рудоголові тимелії живляться комахами, яких шукають в кронах дерев, а також насінням. Гніздо чашоподібне, розміщується на дереві. В кладці 2-3 яйця. Інкубаційний період триває 2 тижні, пташенята покидають гніздо ще через 2 тижні.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Рудоголовим тимеліям загрожує знищення природного середовища, а також лісові пожежі.

Примітки

BirdLife International (2016). Malacopteron magnum.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 23 жовтня 2021.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] BirdLife International (2016). Malacopteron magnum.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 23 жовтня 2021.