Тимчій Володимир Іванович
Володимир Іванович Тимчій (псевдо: «Лопатинський», «Євгеній», «Володимир Зборівський», «Сніг», «Окулярний»; 28 жовтня 1911, с. Грабовець, Стрийського району, Львівської області — лютий 1940, с. Устиянів, Нижньоустрицького повіту, тепер Польща) — діяч ОУН, 12-й крайовий провідник ОУН (06.1939 — 02.1940).
Володимир Іванович Тимчій | |
---|---|
| |
12-й крайовий провідник ОУН | |
червень 1939 — лютий 1940 | |
Попередник | Мирослав Тураш |
Наступник | Грицак Осип Теодорович |
Народився |
28 жовтня 1911 с. Грабовець, Стрийського району, Львівської області |
Помер |
1940 с. Устиянів, Нижньоустрицького району, тепер Польща |
Відомий як | військовослужбовець |
Громадянство | Австро-Угорщина — Польща |
Національність | українець |
Освіта | Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка |
Політична партія | ОУН |
Релігія | греко-католик |
Життєпис
Володимир Тимчій народився 28 жовтня 1911 року в селі Грабовець Стрийського району. Батько Іван служив у австрійському війську на території Чехії командиром чоти. Мама Марія вела велике господарство і виховувала семеро дітей.
Навчання та політична діяльність
У 1932 закінчив Стрийську гімназію і вступив до Львівського університету, де навчався на факультеті права.
Будучи гімназистом, перебував під впливом організатора націоналістичного руху на Стрийщині Степана Охримовича.[1]
У 1929 член Юнацтва ОУН, з 1932 член ОУН. Протягом 1929—1932 провідник ланки Юнацтва ОУН у Стрийській гімназії, член повітового проводу ОУН Стрийщини протягом 1932–1934. За активну політичну діяльність польський режим неодноразово кидав Володимира Тимчія до в'язниці (у Стрийській тюрмі перебував у липні 1934 та в травні 1935[1]), зокрема, й до табору у Березі Картузькій.
Крайовий провідник ОУН
З червня 1939 по лютий 1940 крайовий провідник ОУН. На даній посаді Тимчій-Лопатинський зміцнював і розширював організацію, сприяв створенню загонів самооборони, які проявили себе у вересні 1939 при захисті місцевого населення від мародерства і звірств польської армії та поліції.
Крайовий Провідник Володимир Тимчій-Лопатинський був одним із творців революційної ОУН у 1940 році. У кінці лютого Володимир Тимчій разом із Зенею Левицькою, Микитою Опришком та Теодором Оленьчаком повертався в Україну з наміром підняти постання проти більшовицьких загарбників. Після переходу кордону їх помітили чекісти-прикордонники і почали переслідування. В селі Устиянові (повіт Устрики Долішні) відбувся бій і, щоб не опинитися живими в руках НКВС, хоробра четвірка підірвала себе гранатою.[2]
Вшанування пам'яті
Український народ гідно вшанував пам'ять славного Провідника, склавши про його загибель пісню-баладу «Як Лопатинський з-за кордону…». У селі Устиянові герою насипано символічну могилу, а у рідному селі Грабовець планується спорудження пам'ятника.
Примітки
- Мандрик М. Д. Стрийська Бастилія. — Л. : Каменяр, 2005. — 205 с. — ISBN 5-7745-1114-6
- Спільними зусиллями встановімо пам'ятник Провіднику ОУН Володимирові Тимчію-Лопатинському![недоступне посилання з червня 2019]
Література
- Мірчук Петро. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. — ISBN 966-410-001-3.
Посилання
Див. також
Попередник Мирослав Тураш |
12-й Крайовий провідник ОУН серпень 1939 — лютий 1940 |
Наступник Посада скасована |