Тип 63 (легкий танк)

В середині 1950-х років в Китай було поставлено радянські плавучі танки ПТ-76. На їх основі в Китаї вирішили розробити більш потужно озброєний плавучий танк. До цієї роботи приступили в 1958 році. Після виготовлення кількох прототипів і великої програми випробувань новий танк під шифром Type 63-1 (WZ-211) був запущений в серійне виробництво в 1963 році. Серійне виробництво тривало до кінця 1990-х років, коли його змінив у виробництві Type 63A. Всього виготовлено близько 1550 танків різних модифікацій.

У конструкції цієї машини використовуються складальні одиниці ПТ-76 і бронетранспортера Type 77 (китайський варіант радянського БТР-50ПК). Корпус зварений із сталевих броньових листів. Бронезахист — протикульний, захищає екіпаж і механізми від куль калібру 7.62 мм. Він розділений на три відділення — бойове відділення в середині, моторно-трансмісійне в кормі і відділення управління попереду. Місце механіка-водія зміщене до лівого борту. Для спостереження за дорогою він використовує три призмові прилади, один з яких може замінюватися на водійський ПНБ.

Решта членів екіпажу розміщені в башті: командир танка і навідник зліва, а заряджаючий праворуч від гармати. Характерною особливістю башти є куполоподібний вентилятор, розташований на даху за люком командира.

Ходова частина танка (одного борта) складається з шести опорних котків (підтримуючих котків танк не має), провідного колеса заднього розташування і направляючого колеса переднього розташування. Гусениця танка сталева, зібрана з двохгребневих траків з відкритим металевим шарніром. Підвіска опорних котків — індивідуальна торсіонна. На плаву танк керується двома водометами розташованими в кормовій частині корпусу.

Танк розвиває максимальну швидкість при русі по шосе 64 км / год, на плаву 12 км / год. Запас ходу по паливу становить 370 км при місткості паливних баків 545 л. На кормі корпусу можуть встановлюватися додаткові баки. У моторно-трансмісійному відділенні встановлений 12-циліндровий дизель рідинного охолодження потужністю 400[1] к. с., ​​який є дефорсованим варіантом двигуна танка Туре 59. Коробка передач проста механічна (п'ять швидкостей вперед і одна назад).

Основним озброєнням є 85-мм нарізна гармата. З неї можна вести вогонь бронебійними, бронебійно-фугасними, кумулятивними, осколково-фугасними і димовими боєприпасами. Загальний боєкомплект гармати 47 пострілів. З гарматою спарений встановлений праворуч від неї 7,62-мм кулемет з боєкомплектом 1000 патронів.

Прилади прицілювання і спостереження оптичні, що не мають істотних відмінностей від приладів Type 59. Приводи наведення башти ручні і електричні, підйомний механізм гармати механічний. Кути наведення у вертикальній площині складають від -5 ° до + 18 ° На частині машин встановлювався лазерний далекомір китайського виробництва, подібний до того, що використовувався на основному танку «Тип 59». Біля люка заряджаючого розміщений 12,7-мм зенітний кулемет з боєкомплектом на 500 патронів.

• «Тип 63-I» / WZ-211-1 (серійна модифікація з новим двигуном);

• «Тип 63-II» / WZ-211-2 (встановлений лазерний далекомір);

• «Тип 63A» / ZTZ-63A (105-мм гармата);

• «Тип 63HG» (дослідний танк на базі «Тип 63А» з поліпшеною плавучістю).

• 

  Карта країн операторів Type 63. Червоним позначено колишніх операторів, синім позначено ті країни, у яких танк стоїть на озброєнні дотепер.
   В'єтнам — понад 200 танків, станом на 2007 рік
•  Камбоджа — 20 танків, станом на 2007 рік
•  Китай: Народно-Визвольна Армія Китаю — близько 50 танків Type-63А
•  Північна Корея — 100 танків, зняті з озброєння
•  М'янма — 105 танків, з них боєздатними є приблизно 60, станом на 2007 рік
•  Шрі-Ланка — близько 30 танків на 2010 рік
•  Албанія — зняті з озброєння
•  Республіка Конго — 8
•  Венесуела — стоять на озброєнні Національної гвардії
•  Пакистан — 50 танків придбаних у 1969 році
•  Танзанія — 30 танків придбаних у 1976 році
•  Судан — всього 50-100 танків на 2011 рік.

Army Guide: Лёгкий танк Type 63

• В. Мальгинов. Лёгкие танки зарубежных стран 1945—2000 / М. Барятинский. — Москва : Моделист-конструктор, 2002. — 32 с. — (Бронеколлекция № 6 (45) / 2002) — 4000 прим.