Тиранчик рудолобий
Тира́нчик рудолобий[2] (Phylloscartes roquettei) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae)[3]. Ендемік Бразилії. Вид названий на честь бразильського письменника і антрополога Едгара Рокетта-Пінто[4].
? Тиранчик рудолобий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Phylloscartes roquettei Snethlage, 1928 | ||||||||||||||||
 Ареал поширення виду | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Опис
Довжина птаха становить 11,5 см. Забарвлення переважно оливково-зелене. Лоб жовтувато-охристий або рудуватий. На крилах жовутваті смужки. Нижня частина тіла жовтувата, горло жовте.
Поширення і екологія
Рудолобі тиранчики поширені на південному сході Бразилії, на півночі штату Мінас-Жерайс на на півдні штату Баїя. Вони живуть в сухих і вологих тропічних і галерейних лісах та серед чагарникових заростей, а також на плантаціях. Зустрічаються парами, на висоті від 400 до 900 м над землею.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція рудолобих тиранчиків становить від 1500 до 7000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- BirdLife International (2016). Phylloscartes roquettei.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 січня 2022.
- Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 337. ISBN 978-1-4081-2501-4.