Титанові руди

Головні мінерали титанових родовищ: ільменіт (43,7-52,8% ТіО₂); рутил, анатаз і брукіт (94,2-99,5); лейкоксен (61,9-97,6); лопарит (38,3-41); сфен (33,7-40,8); перовськіт (38,7-57,8). Більшість родовищ, з руд яких отримують титан, комплексні. Нарівні з титаном з них вилучають Fe, V, Zr, Sc, Р. Перспективне попутне отримання Nb, Та, Th, РЗЕ. Промислові родовища титанових руд поділяються на магматичні, екзогенні і метаморфогенні. Вміст ТіО₂ в рудах у залежності від типу родовищ коливається в межах 0,5-35%. За якістю руди титану поділяють на багаті, середні та бідні (див. таблицю). Світові запаси титанових руд близько 400 млн. т., які на 70-80% знаходяться в корінних титаномагнетитових, ільменітових, перовськітових та інших рудах. Розсипи складають 20-30% запасів, хоча сучасний видобуток титану на 60% здійснюється з розсипів. Головні видобувні країни: Австралія, Канада, ПАР, Норвегія, РФ. Вміст ТіО₂ в ільменітових концентратах 42-45%, в рутилових до 95%.

Основними виробниками титанового концентрату є Австралія, США, Норвегія і Україна. Виробництво металевого титану налагоджене в Росії, США, Англії і Японії. Унікальні корінні родовища мають запаси в десятки мільйонів тонн, великі – в одиниці мільйонів тонн, дрібні – в сотні тисяч тонн TiO₂. Для розсипних родовищ порядок цифр меншає вдвічі. Промисловими родовищами вважаються ті, які містять в рудах понад 10% TiO₂ в корінних родовищах і понад 10% ільменіту або 1,5% рутилу в розсипах. Шкідливі домішки – Cr, Р і S.

Серед промислових родовищ титану виділяють: магматичні, розсипні, вивітрювання, осадово-вулканогенні і метаморфогенні. Найбільш значні промислові магматичні родовища титану приурочені до великих масивів анортозитової формації, площею в сотні і тисячі квадратних кілометрів. Приклади: родов. Лак Тіо у Канаді; Мало-Тагульське, Лисанське, Кручинінське і Чинейського масиву (Читинська область, на трасі БАМ) – в РФ. Лак Тіо – найбільше в світі родовище гематит-ільменітових руд, що знаходиться в провінції Квебек, має запаси 125 млн.т. В ільменітових концентратах міститься 35% діоксиду титану і 40% заліза.

Серед розсипних родовищ титану розрізнюють два різновиди: прибережно-морські і континентальні. Головними є прибережно-морські комплексні ільменіт-рутил-цирконові розсипи; менше значення мають континентальні алювіально-делювіальні розсипи ільменіту. З сучасних прибережно-морських розсипів рутил та ільменіт добувають в Західній Австралії, Індії, Шрі-Ланці, Сьєрра-Леоне, частково в Бразилії і США. Великі запаси ільменітових пісків виявлені біля північного узбережжя Ґренландії, на східному узбережжі Мадагаскару, вздовж берегів оз. Малаві, на узбережжі Мозамбіку і Новій Зеландії. Прибережно-морські ільменіт-рутил-цирконові комплексні розсипи відрізняються великими розмірами і великими запасами. Для них характерні пласто- або лінзоподібні поклади, потужність яких досягає десятків метрів, а протяжність – декількох десятків кілометрів при ширині до кілометра. Піски звичайно тонко- і дрібнозернисті. Промисловий вміст в розсипах ільменіту і рутилу – від десятків до сотень кілограмів на 1 м³. Континентальні розсипи ільменіту поширені переважно в алювії, елювії і пролювії четвертинних, палеогенових і нижньокрейдових відкладах. Рудні тіла алювіальних розсипів звичайно мають форму стрічкоподібних покладів, приурочених до долин рік. Рудні мінерали нагромаджуються в нижніх горизонтах, в найбільш грубоуламковому матеріалі, представленому грубозернистим піском, гравієм або дрібним галечником. За мінеральним складом континентальні розсипи звичайно поліміктові (кварц, польовий шпат, каолініт). Розміри зерен ільменіту 0,1-0,25 мм і більше. Вміст ільменіту в промислових континентальних розсипах від декількох десятків до декількох сотень кілограмів на 1 м³. В Україні прикладом прибережно-морського розсипу є Правобережне родовище Придніпровського району, а континентального – Іршанське родовище Володарсько-Волинського району. Тут рудоносні піски мають близький мінеральний склад: лейкоксенізований ільменіт (44%), рутил (16%), циркон, дистен, силіманіт, ставроліт, турмалін (близько 10% кожного). У невеликих кількостях зустрічаються хроміт, анатаз, брукіт, корунд, ксенотим і інш. Мінерали, як правило, дрібні (0,1-0,2 мм), добре обкатані.

Сучасні і поховані титаноносні кори вивітрювання утворюються на габро-анортозитах (Волинський масив) і метаморфічних породах (Український щит, Казахстан). Потужність кір вивітрювання досягає декількох десятків метрів. Ільменіту міститься до декількох сотень, а рутилу – до декількох десятків кілограмів на 1 м³.

Метаморфізовані родовища титану утворюються при метаморфізмі древніх розсипів і корінних первинномагтичних руд. Верхньо-протерозойські метаморфізовані розсипи в межах Башкирського підняття приурочені до пісковиків зильмердакської світи, де зустрічаються прошарки потужністю до 2,5 м, збагачені ільменітом (до 250-400 кг/т) і цирконом (до 30 кг/т).

Високоякісні ільменіт-магнетитові масивні і вкраплені ільменітові руди утворюються і при регіональному метаморфізмі первинно-магматичних руд. Прикладом промислових родовищ цього типу є Отанмякі у Фінляндії, приурочене до амфіболітів, що утворилися внаслідок метаморфізму рудоносного габро. Багаті руди цього родовища в середньому містять 12% ТiO₂.

Див. Титанові руди України

В Україні, одній з нечисленних країн світу, де видобуваються титанові руди, їх поклади відкрили на початку 1950-х років і невдовзі почалася їхня експлуатація. Титанові руди поширені в Україні у межах Українського кристалічного масиву, особливо на сході Волині (Іршанське родовище) та в центральному Придніпров'ї (Самотканське — найбільше з усіх, Стремигородське). Українські титанові руди належать до екзогенних мінералів, представлених здебільшого ільменітом (FeTiO₃), рутилом (ТіО₂), аризонітом та лейкоксеном.

Метаморфічні родовища титану приурочені до древніх кристалічних сланців, ґнейсів, еклогітів і амфіболітів. Утворюються вони внаслідок метаморфізму інтрузивних, ефузивних і осадових порід, збагачені титаном. До цього типу належать докембрійські хлоритові сланці, що містять до 20% рутилу (родовище Харворд, США) і докембрійські ґнейси з рутилом (до 25%) – родовище Плюмо Ідальго в Мексиці та ін.

• Ресурси і запаси титану
• Титано-магнієва промисловість України
• Титан-цирконієві родовища
• Зеленоярське титано-цирконієве родовище
• Іршанський титанорудний район

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• Машкара І., Вадимов М. Створення сировинної бази титанової пром-сти в Україні // Геологічний журнал, 1957, частина 3;
• Цымбал С., Полканов Ю. Минералогия титано-циркониевых россыпей Украины. — К. 1975. (рос.)