Титечко Василь Григорович

Тите́чко Василь Григорович (нар. 6 листопада 1982, с. Мале Вербче Сарненського району Рівненської області) — український поет-гуморист, дитячий письменник, публіцист, автор влучних афоризмів-«титечконізмів», член Національної спілки журналістів України, Національної спілки письменників України, Всеукраїнської спілки краєзнавців, лауреат літературних премій Леоніда Куліша-Зіньківа та «Кобзарик» у галузі дитячої літератури. Автор понад півтора десятка книг для дорослих та дітей.

Титечко Василь Григорович
Народився 6 листопада 1982(1982-11-06) (39 років)
с. Мале Вербче, Сарненський район, Рівненська область
Громадянство Україна
Національність українець
Діяльність поет-гуморист, прозаїк, публіцист
Alma mater Рівненський державний гуманітарний університет
Мова творів українська
Жанр гуморески, афоризми, нариси, казки
Премії літературна премія імені Леоніда Куліша-Зіньків, літературна премія "Кобзарик"

Є одним із послідовників поета-сатирика, гумориста Леоніда Куліша-Зіньківа, який привів його в літературу[джерело не вказане 379 днів]. 31 березня 1998 року під рецензуванням Леоніда Куліша в районній газеті «Сарненські новини» вперше опублікували добірку гуморесок Василя Титечка[1].

Життєпис

Ранні роки та освіта

Народився 6 листопада 1982 року в села Мале Вербче на Сарненщині.

Літературна та журналістська кар'єра

Прикметним є те, що харківський композитор Микола Ведмедеря на слова Василя Титечка написав низку дитячих пісень[2].

До літературного доробку автора належать такі твори:

  • 2003 р. — перша збірка гуморесок «Жарт за жартом»
  • 2004 р. — збірка для дітей «Під дощем вмивався котик»
  • 2005 р. — збірка нарисів «Провінційні історії. Книга перша»
  • 2007 р. — «Цирк у нашому селі» (гуморески)
  • 2008 р. — «Плакав гірко крокодил» (дитячі вірші)
  • 2008 р. — «Провінційні історії. Книга друга»
  • 2009 р. — «Бегемоти вчили ноти» (дитячі вірші)
  • 2010 р. — «Запитання через тин» (гуморески та афоризми)
  • 2011 р. — «Лихі чутки»
  • 2011 р. — казки для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку «Горде левеня»
  • 2012 р. — «Провінційні історії 3»
  • 2013 р. — «На урок прийшли сороки»
  • 2013 р. — «При чистій совісті, чисті й кишені: міліметрівки»
  • 2014 р. — «Я до сонця лагідно посміхнувсь»
  • 2015 р. — «Босоноге літечко, прощавай!»
  • 2015 р. — «Хай будуть каструлі»
  • 2016 р. — «Правильний курс»[3]
  • 2017 р. — «Впади, дощику, впади» і «Подарунок для матусі»[4]
  • 2018 р. — «Прострілені весни»[5]
  • 2019 р. — «Вчився зайчик рахувати[4]
  • 2020 р. — «Мій чоловік таке носить»[6]

Нині Василь Григорович є кореспондентом газети «Сарненські новини», в якій пише про спортивні події в районі та «Провінційні історії».

Визнання за кордоном

В українсько-канадському літературно-художньому альманасі «Крила» 2017 року були представлені твори Василя Титечка, аби читачі вкотре змогли посміхнутися[джерело не вказане 379 днів].

З літературним доробком Василя Григоровича знайомі читачі в США та [[Білорусь|Білорусії][джерело не вказане 379 днів]].

Нагороди

У 2012 р. за збірку казок «Горде левеня» удостоїли літературної премії в галузі дитячої літератури ім. Леоніда Куліша[джерело не вказане 379 днів].

У 2016 році став лауреатом літературної премії «Кобзарик»[джерело не вказане 379 днів].

Примітки

  1. І творчість, і родина сплелися в один день | Сарненські новини. sarny.in.ua. 5 серпня 2014. Процитовано 3 червня 2021.
  2. Электронный каталог - Титечко, Василь Григорович - Ми в гаю пісні співали- ABSOPAC Unicode. catalog.odnb.odessa.ua. Процитовано 3 червня 2021.
  3. Опанасик, Мирослава (25 жовтня 2016). Вийшла з друку книга рівненського гумориста. Радіо ТРЕК (укр.). Процитовано 3 червня 2021.
  4. Мартинюк, З. Б. Новини краєзнавчої літератури. бібліографічний відділ (амер.). Рівненська обласна бібліотека для дітей. Процитовано 3 червня 2021.
  5. Найліричніший гуморист Сарненщини презентував нову поетичну збірку. uju.rv.ua. 09 січня 2019. Процитовано 3 червня 2021.
  6. Гумористична проза від Василя Титечка: письменник видав 25-ту книгу. СарниNews.City (укр.). 05 січня 2021. Процитовано 3 червня 2021.

Посилання

Література

  1. Береза Ю. У подарунок дітям — пісеньки! / Ю. Береза // Сарненські новини. — 2017. — 13 квіт. — С. 10.
  2. Катеринич П. Провінційні історії Василя Титечка / П. Катеринич // Сарненські новини. — 2008. — 23 груд. — С. 3.
  3. Колядич В. Хто подарував колядки й щедрівки, а Василь Титечко — міліметрівки!!! / В. Колядич // Сарненські новини. — 2014. — 4 лют. — С. 8.
  4. Колядич Т. «Хай будуть каструлі» / Т. Колядич // Сарненські новини. — 2015. — 7 трав. — С. 5.
  5. Кузьмич М. Наставник і учень / М. Кузьмич // Сарненські новини. — 2011. — 8 верес. — С. 5.
  6. Кузьмич М. Нова збірка Василя Титечка / М. Кузьмич // Сарненські новини. — 2011. — 16 серп. — С. 1.
  7. Мосійчук Н. Літературна премія «Кобзарик» знайшла свого лауреата / Н. Мосійчук // Сарненські новини. — 2016. — 5 квіт. — С. 3.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.