Сарненський район (1940—2020)

В геоструктурному відношенні район розташований в межах західного схилу Українського кристалічного щита, який внаслідок густої системи розривних порушень має блокову будову та сходинкою занурюється на захід.

В геологічній будові беруть участь осадові породи верхньопротерозойського, мезозойського та кайнозойського віків.

Верхньопротерозойські утворення складають осадово-теригенні породи поліської серії. Вони залягають моноклінально на південний захід під кутом 2-3°. Представлені кварцовими пісковиками сірого та червоно-бурого забарвлення, переважно дрібного та тонкозернистого складу. В піщаній товщі зустрічаються прошарки коричнево-бурих алевролітів та аргілітів потужністю від декількох сантиметрів до 2-3 м.

Загальна потужність відкладів поліської серії становить 650—750 м.

Мезозойські відклади представлені світло-сірими мергелями і білою крейдою крейдяної системи. Вони залягають із стратиграфічною і кутовою незгідністю на розмитій поверхні поліської серії.

Сарненщина розташована в межах Волинського Полісся. На території Рівненщини можна виділити Сарненську акумулятивну рівнину. Вона являє собою плоску низовину з переважанням абсолютних висот 150—180 м; виповнених переважно піщаними відкладами, підстеленими палеогеновими пісками, а подекуди — крейдою. Морфологічні особливості Сарненської акумулятивної рівнини значною мірою зумовлені розташуванням району у межах придолини Стир — Словечна.

Для району характерні неглибокі річкові долини з широкими заболоченими заплавами і розширеними заплавними терасами.

У регіоні розвідані значні запаси гранітів, бурштину, торфу, мінеральних вод. Із 20 розвіданих родовищ експлуатується 15.

Район багатий нерудними копалинами і вапняками, глинами, пісками і крейдою. Є численні родовища гранітів, сіонітів, діоритів. На території Чемернянського торфовища розміщені родовища торфу потужністю шарів 1,5—2,5 метри. З палеогеновими відкладеннями пов'язане єдине в Україні Клесівське родовище бурштину, видобуток якого становить 1400 кг/рік.

На схилах долин Случі та Горині залягають запаси крейди. Її використовують для виготовлення фарб, цегли в будівництві. В пісках переважають мінерали: кварц, польові шпати, домішки глинистих матеріалів, окисів заліза. Запаси їх необмежені. Є родовища фосфатів.

Гідрографічна мережа району добре розвинена. Ширина русел річок коливається в широких межах. Глибина річок змінюється від 0,5 до 2,5—4,0 м, швидкість течії 0,1—0,3 м/с. За умовами водного живлення річки належать до змішаного типу. У весняний період живляться талими водами, з травня по жовтень для них характерне дощове живлення, потім — ґрунтове. Гідрологічний режим річок змінюється впродовж року і залежить від опадів. Основну частину гідрографічної мережі Сарненщини становлять поверхневі води постійних водотоків (річок, струмків, каналів) та водойм (озер, водосховищ, ставків). З певною умовністю сюди можуть бути віднесені й води боліт.

Територією району протікає 26 малих річок, річки Горинь та Случ, безліч струмків; штучних водойм — 16, одне водосховище, озер — 34.

Ліси займають більшу частину території району, які обслуговують 3 лісгоспи та заповідник.

Природні багатства, зокрема, високоякісні глини та мінеральні води Степаня, стали базою для створення санаторію «Горинь». Склад мінеральних вод за своїми властивостями прирівнюється до вод курортів «Миргород», «Баден-Баден». Тут ефективно лікуються хронічні гастрити, холецистити, інші хвороби кишківника.

У межах Сарненського району набули розвитку такі ЕГП природного та техногенного походження як: підтоплення, карст, просідання лесових ґрунтів, ерозія.

Умов для розвитку зсувів на території району не має.

У складі району — місто, 64 села і 2 селища міського типу, які об'єднуються 1 міською, 2 селищними і 19 сільськими радами. Найбільші населені пункти: м.Сарни, селища Клесів та Степань.

Представляють місцеву владу Сарненщини: районна державна адміністрація, районна рада, 19 сільських, 2 селищних та 1 міська рада.

Рівненський (загальнодержавного значення).

Озеро Стрільське (загальнодержавного значення), Сомине (загальнодержавного значення).

Кузьмівський, Урочище «Каліжари».

Карасинський, Костянтинівське, Костянтинівський, Урочище «Берці», Чабельський.

Урочище «Вовча гора».

Букова Алея, Купринівське дерево, Рідкісне дерево сосни.

Озеро «Карпилівське».

Сарненський дендропарк, Стоянка партизан.

Букові насадження, Вікові соснові насадження, Ділянка соснового лісу, Дубовий гай (Степанське л-во), Дубовий гай (Ясногірське л-во), Поліщукове, Розвилка, Урочище «Любонька», Чорний Ліс.

У 1945 році поляки становили 17 % населення району.[13]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[14]:

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[15]: