Тихон
Ти́хін, Ти́хон — християнське ім'я грецького походження. В українській походить через церковнослов'янське (Тѵхонъ) і середньогрецьке посередництво від дав.-гр. Τύχων, утвореного від Τύχη («Тіхе») — імені богині удачі[1]. Також Τύχων («Удачливий», «Удатний») — епітет бога Гермеса[2]. На Русь потрапило з християнством із Візантії. Було популярним серед простих станів; після Жовтневої революції використовується в основному як чернече.
| Тихін | |
|---|---|
| Τύχων | |
| Стать | чоловіче ім'я |
| Значення | «удачливий» |
| Мова походження | грецька |
| По батькові чол | Тихонович |
| По батькові жін | Тихонівна |
| Варіанти імені | Тихон |
| Похідні прізвища | Тихонов, Тихоненко, Тихоненков, Тихонюк, Тихончук, Тихонець, Тихонко, Тихонков, Тихонович, Тихоновський |
| Іншими мовами: | |
| Пошук статей у Вікіпедії |
які починаються з імені містять ім'я |
|
У дужках наведено зменшені форми | |
|
| |
 Тихон у Вікісховищі | |
Іменини
Відомі носії
- Тихо Браге (1546—1601) — данський астроном
- Тихін Байбуза — гетьман реєстрових козаків
- Тихін Якубовський (1721—1786) — український релігійний діяч доби Гетьманщини
- Тихон Задонський (1724—1783) — російський святий та чудотворець
- Тихон (1865—1925) — московський патріарх
- Тихін Григорович Строкун (1902—1965) — український бандурист
- Тихон (нар. 1976) — український єпископ
Вигадані персонажі
- Тихон Іванович Кабанов — персонаж п'єси «Гроза» О. М. Островського
Примітки
- Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
- Европейские имена: Значение и происхождение (рос.)
- Православный календарь: Имена на «Т» (рос.)
- Католический календарь: Имена на «Т» (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.