Тихоцький Євген Сергійович
Євге́н Сергі́йович Тихо́цький (рос. Евгений Сергеевич Тихоцкий; * 1878 — † 1953) — генерал-майор Кубанського козачого війська.
Біографія
Народився 1878 року. Закінчив Ставропольське юнкерське училище. Військову службу розпочав у 1-ому Лінійному козачому полку у званні підхорунжого. Згодом у цьому ж полку Тихоцького підвищили до хорунжого.
На фронт Першої світової війни вийшов у чині підосавула. 10 серпня 1914 року біля села Джурин (нині Чортківського району Тернопільської області) на чолі своєї сотні першим увірвався на 1-у батарею 7-го австро-угорського кінно-артилерійського дивізіону, де, перебивши всю обслугу, захопив чотири гармати разом із зарядними ящиками. За цей подвиг був нагороджений 7 жовтня 1914 року орденом святого Георгія четвертого ступеня.
1920 року емігрував до Югославії. З початком Другої світової війни вступив у козачі ряди супротивників СРСР, воював у складі Російського корпусу. Навесні 1945 року в австрійському місті Лієнц Тихоцького разом з іншими козаками видали Радянському Союзові. Помер 1953 року в Дубровському таборі.
Автор книг «Атака австро-угорської кінноти на 2-у зведену козачу дивізію під м. Городок 4/17 серпня 1914 року» (Белград, 1930), «Кубанські козаки на Великій війні» (сербською мовою).
Література
- Казачий словарь-справочник / Составитель Г. В. Губарев, редактор-издатель А. И. Скрылов. — Т. 3. — Сан-Ансельмо, Калифорния, США, 1970. — С. 160.
- Россия и российская эмиграция в воспоминаниях и дневниках: Аннотированный указатель книг, журнальных и газетных публикаций, изданных за рубежом в 1917—1991 гг.: В 4-х томах. — Москва: РОССПЭН, 2003.
- Русский корпус на Балканах во время II великой войны, 1941—1945: Воспоминания соратников и документы. — Сборник второй. — Издательство Санкт-Петербургского университета, 1999.