Тканинна маска для обличчя

До пандемії COVID-19, багаторазові тканинні маски використовувались переважно у країнах, що розвиваються, і були у країнах Азії. На відміну від хірургічних масок та респіраторів, тканинні маски не прилягають щильно до обличчя.[1]

У медичних установах їх можуть носити пацієнти, щоб зменшити ризик та контролювати поширення респіраторних інфекційних захворювань, а також медичні працівники, коли хірургічні маски та респіратори недоступні. Тканинні маски для обличчя зазвичай рекомендуються використовувати лише в крайньому випадку, якщо немає запасів хірургічних масок і респіраторів. Вони також використовуються для широкої публіки в побутових і суспільних установок, як сприймається захисту від обох інфекційних захворювань і частинок забруднення повітря. [1][2]

Кілька видів тканинних масок для обличчя доступні в продажі, особливо багато на ринку Азії.[2] Як замінник тканинної маски, що імітує за формою хірургічну, використовують також бандани,[3] футболки,[4] хустки, шарфи, або рушники.[5]

Дві тканинні маски французького виробництва, сертифіковані організацією AFNOR. Біла маска виготовлена з поліпропілену, а чорна — з бавовни.

Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує використовувати маски, що містять щонайменше три шари різних матеріалів. Вважається, що два шари нетканого спанбонду (поліпропілену) також забезпечують належний захист та не утруднюють дихання.[6]

При виготовленні тканинних масок для обличчя слід враховувати два параметри: ефективність фільтрації матеріалу та повітропроникність. Коефіцієнт якості фільтра, відомий як "Q", зазвичай використовується як інтегрований показник якості фільтра. Йдеться про забезпечення ефективності фільтрації та повітропроникності, більш високі значення вказують на кращі показники. Експерти рекомендують коефіцієнт Q три або більше.[6]

Тканинні маски для обличчя можуть використовуватися для попередження передачі захворювання, що передаються повітряно-крапельним шляхом, але не вважаються особистими захисним засобам для того, хто її носить[7][8] оскільки вони не дуже ефективно фільтрують повітря.[9][10] Не існує затверджених стандартів та правил виготовлення саморобних масок з тканини.

В одному з досліджень 2010 року було виявлено, що 40–90% частинок у діапазоні 20–1000 нм проникають через тканинну маску та інші тканинні матеріали.[9] Захисні властивості масок з тканин сильно відрізняється від форми, посадки та типу тканини[2], а також від товщини та тканини та кількості шарів.

• Медична маска